МУЗИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОМУ РАКУРСІ: АНАЛІЗ ПРАЦЬ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Abstract

Метою роботи є розкриття інноваційних поглядів на значення музичної діяльності в симбіозі психологічного та педагогічного підходів. Методологія дослідження полягає у вивченні та аналізі педагогічної, музикознавчої, мистецтвознавчої джерельної бази, аналізі, систематизації та узагальненні наукових та методичних джерел. Наукова новизна роботи полягає у вивченні особливостей дослідження науковцями музичної діяльності у психолого-педагогічному ракурсі із врахуванням особливостей мінливого соціокультурного середовища початку ХХІ ст., а також узагальненні наявних інноваційних методів та поглядів на трактування сутності «музичної діяльності» та її впливу на особистість дитини. Висновки. Музична діяльність у наукових розвідках ХХІ ст. вивчається у традиційному психолого-педагогічному підході, але із врахуванням інноваційних педагогічних концепцій (К. Орф, З. Кодай, Ж. Даклькроз, Ш. Сузукі) та введенням оновленої методики. Серед актуальних у ХХІ ст. методик навчання музичній діяльності є наступні: чергування різних видів творчості, використання різних творчих методів, розвиток єдності рухових та музичних здібностей, імпровізування, активне музичне сприйняття, поєднання колективних та індивідуальних видів музичної діяльності, участь у мистецьких та культурних подіях, спілкування із митцями, залучення батьків у навчання.