Abstract:
У дисертації вперше створена цілісна картина розвитку станкового портрету в живописі Харкова ХХ-ХХІ ст., а також виявлені його художньо-стилістичні особливості. Встановлено етапи розвитку станкового малярського портрету Харкова ХХ ст.: перша третина ХХ ст., друга третина ХХ ст., остання третина ХХ ст., у світлі прогностичного дослідження - початок ХХІ ст. Магістральні лінії класифіковано як традиційну, засновану на реалізмі рєпінського спрямування та альтернативну, що віддзеркалює художню лексику
авангарду. Виявлено техніко-технологічні особливості станкового портрету Харкова і зміни пластичної мови під впливом історико-політичних подій. Стверджується, що традиції реалістичного станкового портрету в харківському малярстві були закладені в ХІХ ст. й утвердилися на зламі ХІХ-ХХ ст., що пов’язано з розвитком мистецької освіти та впливом художніх принципів СПІАМ майстерня І. Рєпіна). Розкрито особливості творчості портретистів, які внесли найсуттєвіший вклад у збереження традиції та найяскравіших носіїв
новацій. На основі аналізу портретних творів нової генерації мистців Харкова початку ХХІ ст. окреслено постмодерністську парадигму розвитку, зокрема, у напрямку «ігрового» портрету. Виявлені стійкі риси харківського станкового портрету як самобутнього явища в українському малярстві, що базується на поєднанні новітніх здобутків та реалістичних засад рєпінської портретної школи.
Description:
It is first when it has been created a complete picture of easel painting portrait Kharkiv XX-XXI centuries as well as discovered his artistic and stylistic features. It has been established the stages of portrait easel painting of Kharkiv in the XXth century: the first third of the XXth century, the second third of the XXth century, the last third of the XXth century, and as prognostic one - the beginning of the XXI century. The main lines are classified as traditional ones, based on realism of Repin
trend and alternative ones reflecting the artistic avant-garde lexical units. The technical and technological features of easel portrait in Kharkiv as well as changes of the plastic language under the influence of the historical and political events have been discovered. The tradition of easel realistic portrait painting in Kharkiv was supposed to be founded in the XIX th century and established at the turn of the XIXth
and XXth centuries, which is associated with the development of art education and art principles SPIAA (workshops by I. Repin). The peculiarities of works of the portrait painters who made the most significant contribution to the preservation of tradition have been determined and the most outstanding names. It was based on the
analysis of works of the new generation of portrait artists of Kharkiv. The work outlines the postmodernist paradigm of development, particularly in the sphere of "game" portrait. The resistant features of Kharkiv easel portrait as an original phenomenon in the Ukrainian painting based on a combination of the latest achievements and principles of Repin realistic portrait school have been identified.