Інтонаційний образ малої Батьківщини у камерній симфонії «Ремінісценції» В.Теличка

Abstract

Мета роботи - виявлення особливостей розгортання інтонаційної фабули в камерній симфонії В. Теличка «Ремінісценції» в аспекті специфіки інтерпретації жанру. Особлива увага в дослідженні приділяється аналізу компонентів музичної мови В.Теличка, принципів формотворення, особливостей стилістики. Методологія дослідження включає методи стилістичного, історико-порівняльного, системно-структурного і герментевтичного аналізу, спрямовані на осягнення специфіки даного жанру у спадщині композитора. Наукова новизна. У статті теоретично обгрунтовано індивідуально-стильову модель жанру камерної симфонії у творчості В.Теличка. Висновки. Камерна симфонія «Ремінісценції» - унікальний мистецький феномен у симфонічній творчості не тільки В. Теличка, а й закарпатській професійній композиторській школі. Продовжуючи притаманну сучасній музиці лінію лірико-психологічного медитативного симфонізму, твір представляє момент доторкання людини до непорушного, вічного, де надзвичайно ваги набувають не тільки інтонаційні образи минулого, а їх співвідношення та спосіб проживання. Медитативні образи закарпатських музикантів органічно інкрустовані композитором в оправу кількох тематичних утворень: авторської теми ремінісценцій та невмолимого кластеру часу. Використання цитат і монограми поряд з іншими виразовими засобами вносить риси програмності, симфонічної сюжетності. Інтонаційна фабула камерної симфонії сформувала індивідуальну жанрову модель твору, в якій поєднується симфонія і ліричний монолог. Симфонізму притаманні циклічна будова, логіка музичної драматургії, інтонаційні зв’язки між частинами. Сповідальність авторського висловлювання виявляє риси монологічності. Кожна частина репрезентує різні типи монологів-ремінісценцій: філософський, трагічний, ліричний і драматичний.