Abstract:
Мета роботи – аналіз стильового розвитку джазової інструментальної музики другої половини ХХ –
початку ХХІ ст. в контексті становлення академічної музики та Європейської культури. Методологія
дослідження передбачає застосування історичного, культурологічного, аналітичного та порівняльного методів,
що дозволяє розкрити особливості стильового розвитку джазової інструментальної музики зазначеного періоду.
Наукова новизна полягає в дослідженні стильового розвитку джазової інструментальної музики другої
половини ХХ – початку ХХІ ст. в контексті становлення академічної музики та Європейської культури.
Висновки. Нині сучасна джазова інструментальна музика є серйозним концептуальним мистецтвом, яке існує в
найрізноманітніших формах і стилях. Можна стверджувати, що кожен стильовий напрям, який виникав у
джазовому мистецтві в другій половині ХХ – початку ХХІ ст. базується на змішуванні виразових елементів різних
стилів. Як в академічній музиці, так і в джазі полістилістика закладає підвалини для формування мішаного або
синтетичного стилю, музичної метамови, або, як зазначає В. Сильвестров, всеохоплюючого музичного стилю.
Description:
The purpose of the article is to analyze the stylistic development of jazz instrumental music of the second half
of the XX –the beginning of the XXI century in the context of the formation of academic music and European culture.
The methodology involves the use of historical, culturological, analytical, and comparative methods, which reveals the
features of the stylistic development of jazz instrumental music of this period. The scientific novelty lies in the study of
the stylistic development of jazz instrumental music of the second half of the XX –the beginning of the XXI century in
the context of the formation of academic music and European culture. Conclusions. Nowadays, modern jazz instrumental
music is a serious conceptual art that exists in a variety of forms and styles. It can be argued that every style emerged in
jazz in the second half of XX – the beginning of the XXI century based on mixing expressive elements of different styles.
Both in academic music and in jazz, polystylistic lays the foundations for the formation of a mixed or synthetic style, a
musical metalanguage, or, as V. Silvestrov points out, an all-encompassing musical style.
