Акторський тренінг Майкла Сен-Дені: імпровізація в масці

Abstract

Мета статті – проаналізувати особливості театрально-педагогічної діяльності М. Сен-Дені та виявити специфіку акторського тренінгу «Імпровізація в масці» в контексті роботи студентів із нейтральною та характерною маскою. Методологія дослідження. Застосовано біографічний метод (для висвітлення режисерсько-педагогічної діяльності М. Сен-Дені); типологічний метод (для виявлення та визначення основних особливостей театральної педагогіки М. Сен-Дені в цілому та розроблених ним методів навчання актора зокрема); метод порівняльного аналізу (для дослідження тренінгу «Імпровізація в масці» з нейтральною та характерною масками) та ін. Наукова новизна. Досліджено акторський тренінг «Імпровізація в масці» провідного театрального режисера і педагога ХХ ст. М. Сен-Дені та виявлено особливості роботи студентів- акторів з нейтральною та характерною маскою; проаналізовано театрально-педагогічну діяльність М. Сен-Дені як стандартизатора театральної практики в контексті розроблених та впроваджених навчальних програм з акторської майстерності в заснованих за його сприянням драматичних школах (Лондонська театральна студія, школа Олд Вік, Страсбурзька Вища школа драматичного мистецтва, Канадська Національна театральна школа та Джульярдський драматичний відділ). Висновки. Цілісна модель акторського тренінгу М. Сен-Дені сформована на основі органічного поєднання фізичного підходу, при якому тіло навчається перетворюватися на абсолютний виражальний інструмент, внутрішнього підходу, так званої, реалістичної характеристики та всеосяжного розуміння стилю в контексті набуття фізичних, вокальних, інтелектуальних, творчих та емоційних навичок, дозволяє студентам-акторам опанувати всі види драми. Дослідження виявило, що маска розглядалася М. Сен-Дені як тимчасовий робочий інструмент, що сприяє зменшенню відчуття невпевненості та ніяковості, посиленню здатності внутрішнього самовідчуття, активізації експресії та експериментальної діяльності, розвитку концентрації уваги, самоконтролю студента-актора та гармонійного шляху від зародження фізичних якостей персонажу до їх зовнішнього драматичного вираження. Завдання студента – наповнити маску, надати їй життя та почуття. Якщо актор, який анімує маску, переконливий та щирий, виникає відчуття, що в нього є власний вираз обличчя. Метою тренінгу є: викорінити кліше-манери; навчити студентів розвивати та звільняти творчі пориви; навчити студентів працювати над класичними ролями або ролями «великого стилю» (за М. Сен-Дені).