Abstract:
Мета дослідження - виявити особливості мовної характерності в контексті розкриття сюжетно-змістового аспекту вистави постмодерністської естетики. Методологія дослідження. Застосовано типологічний та системний метод для дослідження творчих механізмів створення актором мовної характерності образу в контексті особливостей естетики постмодернізму; когнітивний метод, завдяки якому теоретичні положення в галузі психології мови та логопедії екстрапольовано на галузь театрального мистецтва; метод теоретичного узагальнення та ін. Наукова новизна. Досліджено вплив тенденцій постмодерністського театру на процес голосомовної роботи актора над створенням образу - розробки та втілення мовних рис характерності персонажа; проаналізовано особливості процесу декодування знакової системи сучасної вистави на основі інтерпретації мовної характерності створених акторами образів. Висновки. Мовна характерність образу сприяє репрезентації актором певних внутрішніх характеристик персонажу, його емоційного стану, глибинної реакції на події та/або вчинки інших героїв, зміни в способі життя та світосприйнятті та ін., а в контексті постмодерністської естетики, коли тексти сценічних постановок репрезентують так зване «подвійне кодування» - складне явище постмодернізму, художньо-естетичними засобами творення якого в театральному мистецтві є синтез різноманітних мов та кодів літератури і філософії в цілісному гіпертексті вистави, сприяє розумінню та осмисленню сенсово-змістових аспектів театральної постановки. Використання актором елементів мовної
характерності сприяє розширенню його професійної мовної компетенції, урізноманітнення мовного звучання сценічного слова. Складові мовної характерності можуть виступати як: виражальні засоби, що розкривають важливі грані характеру персонажа; необхідна форма виявлення внутрішнього змісту сценічного образу; важливий елемент психофізичної структури ролі; художній прийом, що посилює виражальні можливості сценічного слова, а відтак посприяти формуванню мовних знакових засобів вираження художніх сенсів вистави. На нашу думку, для органічного процесу формування сценічного образу загалом та мовної
характерності персонажу зокрема, актору необхідно не лише розширювати межі власної уваги, спостережливості та можливості розуміння і осмислення психологічних та соціальних причин людської поведінки, а й поглиблювати знання психолінгвістики та логопедії. Оскільки лише органічне поєднання означених чинників сприяє проектуванню оптимальної сценічної мови, що відповідає концепції кожної конкретної вистави
Description:
The purpose of the article is to identify the features of speech characteristics in the context of the disclosure of the plot-content aspect of the performance of postmodern aesthetics. Methodology. A typological and systematic method is used to study the creative mechanisms of the actor's creation of the speech characteristic of the image in the context of the peculiarities of the aesthetics of postmodernism; cognitive method, thanks to which theoretical positions in the field of language psychology and speech therapy are extrapolated to the field of theatrical art; method of theoretical generalization, etc. Scientific novelty. The influence of postmodernist theater tendencies on the process of the actor's voice work on the creation of the image - the development and implementation of speech features of the character; the peculiarities of the process of decoding the sign system of a modern production on the basis of the interpretation of the speech characteristic of the images created by the actors are analyzed. Conclusions. The verbal characteristic of the image contributes to the actor's representation of certain internal characteristics of the character, his emotional state, deep reaction to events and/or actions of other characters, changes in lifestyle and worldview, etc., and in the context of postmodern aesthetics, when stage texts double coding" - a complex phenomenon of postmodernism, artistic and aesthetic means of which in theatrical art is a synthesis of different languages and codes of literature and philosophy in a holistic hypertext of performance, contribute to the understanding and comprehension of semantic aspects of theatrical production. The actor's use of elements of speech characteristic contributes to the expansion of his professional speech competence, the diversity of speech sound of the stage word. The components of speech characteristics can act as expressive means that reveal important aspects of the character; the necessary form of revealing the internal content of the stage image; an important element of the psychophysical structure of the role; an artistic technique that enhances the expressive possibilities of the stage word, and, accordingly, helps to form verbal
symbolic means of expressing the artistic meanings of the performance. In our opinion, for the organic process of forming the stage image in general and the speech characteristics of the character in particular, the actor must not only expand his attention, observation, and ability to understand and comprehend the psychological and social causes of human behavior, but also deepen knowledge of psycholinguistics and speech therapy. Because only the organic combination of these factors contributes to the design of optimal stage speech, which corresponds to the concept of each specific performance.