ПРОДЮСЕР У КУЛЬТУРІ АУДІОВІЗУАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Abstract

Мета статті полягає у визначенні особливостей функціонування та мотивації діяльності кінопродюсера в культурі аудіовізуального виробництва та окресленні наукових векторів, котрі слугуватимуть комплексному аналізу феномену продюсерської творчості в міжкультурному просторі. Методологія дослідження. В опрацюванні теми було застосовано теоретичний метод задля типізації функціональних особливостей діяльності продюсера; аналітичний метод та методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення, що стали в нагоді в процесі встановлення творчого-виробничих особливостей діяльності кінопродюсера в культурі аудіовізуальної царини. Задля мистецтвознавчого та культурологічного аспектів вивчення проблеми були застосовані методи систематизації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема функціонування та мотивації продюсера в контексті культури аудіовізуального виробництва постала предметом спеціального комплексного дослідження; аргументовано та уточнено зміст поняття «аудіовізуальна творчість» як певної специфічної цілісності та єдності взаємопов‘язаних елементів; доведено доцільність використання компаративістського методу задля вивчення та маніфестації особливостей продюсерської творчості у фільмовиробничому процесі. Висновки. Ознайомлення з матеріалами даного дослідження, збагачує обшир знань щодо специфіки діяльності продюсера в культурі аудіовізуального виробництва й складає наукове підґрунтя їх використання в навчальних курсах з теорії та історії культури, зокрема кіномистецтва, продюсування й режисури.