СПАДКУВАННЯ ТРАДИЦІЙ У НАВЧАННІ ХУДОЖНІЙ ВИШИВЦІ

Abstract

Мета дослідження - висвітлити проблему, що пов‘язана із відстеженням історичної еволюції вишивки, творчої діяльності народних майстрів (на прикладі народного майстра П. Власенко) та визначити шляхи розвитку освітньо-викладацької діяльності щодо мистецтва вишивки. Актуалізується проблема відновлення реальних подій історико-педагогiчного процесу, що відбувалися при школах-майстернях на українських землях. Провідним завданням постало питання привернути увагу до імен меценатів кінця ХІХ - початку ХХ століття, які зробили внесок у розвиток професійної педагогіки, але чия діяльність через заборони й гоніння не дістала відповідного висвітлення та не була всебічно вивчена. Для розробки актуальної проблеми історичної української самоідентифікації важливим є встановлення навмисне забутих постатей, відновлення замовчуваних сторінок історії. Методологія ґрунтується на принципах історичного та мистецтвознавчого аналізу, методах систематизації фактологічного матеріалу та типологічного аналізу. Для виявлення особистого внеску майстрів у розвиток художньої вишивки використовували біографічний метод історичного, психологічного, історико педагогічного пізнання. Наукова новизна полягає у розкритті нових фактів та ґрунтовному аналізі образотворчої діяльності меценатів, що опікувалися розвитком декоративно-прикладного мистецтва. Проведене вперше біографічне дослідження життєдіяльності майстрині народного мистецтва УРСР П. Власенко, з‘ясований її внесок в українську культуру. Відображаючи картину життя людини в цілому, висвітлений взаємозв‘язок індивідуальної історії з історією суспільства. На основі результатів проведеного дослідження та мистецтвознавчого узагальнення можемо зробити висновки, що традиції і сучасність тісно переплітаються. Звертаючи увагу на скарби народного мистецтва, оповідаючи про унікальний досвід майстрів минулого визначені шляхи розвитку освітньо-викладацької діяльності щодо мистецтва вишивки. Передача мистецтвознавчого досвіду при навчанні студентів основам композиційних побудов, розпізнаванню технологічного і технічного виконання традиційної орнаментальної вишивки дають можливість застосувати отримані навички в майбутньому. Запропонувавши сучасному поколінню отримувати знання у навчальних закладах та відповідно мотивуючи їх, педагогічні колективи надають можливість самосвідомо відроджувати та поширювати традиції минулих поколінь, пропагандуючи українське мистецтво.