Concerto pizzicato для фортепіано і десяти інструментів Тан Дуна в контексті фортепіанної творчості митця

Abstract

Мета статті – вивчити музичну поетику і драматургію першого з чотирьох створених фортепіанних концертів Тан Дуна (КНР) – Concerto Pizzicato для фортепіано і десяти інструментів (1995). Методологічна база статті – порівняльно-історичний метод та метод музично-теоретичного аналізу музичного твору. Наукова новизна полягає у вперше здійсненій в українському та китайському музикознавстві спробі поглибленого вивчення музичної поетики і драматургії цього високохудожнього твору. Висновки. У назві концерту відображено головну жанрову ідею, пов’язану з трактуванням фортепіано як струнно-щипкового інструмента, уподібненого до звучання китайської цитри (цинь). Партитуру супроводжують схема розташування інструментів на сцені, перелік прийомів звуковидобування та способів їх виконання. Твір присвячено пам’яті Дж. Кейджа, що знайшло відображення в лейттемі (САGE) – анаграмі прізвища видатного авангардиста ХХ ст. Смислова сфера твору – образи природи, національних ритуалів і театру – позначена впливом китайської філософії «рідних місць» та ідей американського трансценденталізму. В одночастинній драматургічній моделі відображена ідея «органічної музики», втілена засобами полістилістики, мінімалізму, репетиційної техніки, прийомами театральної та кіномузики. У концерті домінує оркестр солістів, зі значною роллю ударних інструментів.