Abstract:
Мета дослідження –– на прикладі літературної та сценічної історії «Саломеї» О. Уайльда 1890 – 1900-х рр. окреслити проблему сприйняття «актуального» твору, скориставшись як механізмом об’єктивації історико-культурного досліду основними положеннями панмодерністської теорії «дегуманізації мистецтва» Х. Ортегі-і-Гассета. Методологія дослідження передбачала міждисциплінарний підхід –– звернення до соціологічних та історико-культурних методологій з одночасним використанням елементів герменевтики та структурного аналізу. Наукова новизна. У дослідженні вперше проаналізовано сценічні інтерпретації емблематичної драми епохи раннього європейського модернізму, спираючись на засадничі принципи донині популярної у культурологічно-мистецтвознавчих колах панмодерністської концепції. Висновки. Питання сприйняття «актуального» мистецького твору споживачем літературно-сценічного продукту є вагомою часткою історичного сегменту театрально-драматургічного дискурсу будь-якої епохи. Драматична доля одноактної трагедії «Саломея» О. Уайльда та її сценічних інтерпретацій у європейських театрах межі ХІХ – ХХ ст. допомогла виявити основний зміст проблеми –– суперечність між тогочасними уподобаннями публіки та критики, які віддавали перевагу реалістично-романтичному мистецтву, і творчістю раннього модернізму, що для адекватного сприйняття потребувала інакшого комунікаційного формату. Поступова, проте, доволі відчутна зміна естетичних парадигм та художніх систем, характерна для вітчизняного театру від 1990-х рр., актуалізує екстраполяцію зазначеної проблематики на теперішню театральну реальність.
Description:
Purpose of the article is to outline “actual” artwork’s perception problems after the example of Oscar Wilde “Salome” literary and stage history in 1890 – 1900ths, using as a historical-&-culturology studies’ objectification mechanism basic theses of Jose Ortega y Gasset “dehumanization of art” panmodernistic theory. The methodology presupposed multidiscipline approach –– simultaneous implementing of the sociological and historical-&-culturology methods with the elements of the hermeneutics and structural analytics. The scientific novelty of the study means that for the first time stage interpretations of the early European Modern emblematic play have been analyzed, leaning for the basic principles of the panmodernistic theory, hitherto popular in the worldwide culturology and fine arts research quarters. Conclusions. “Actual” artwork’s perception by the literary-&-stage product consumer is an important part of each epoch historical segment of the dramatic-&-theatre discourse. The dramatic destiny of Oscar Wilde one-act tragedy “Salome” and its interpretations in the European theaters of the late 19th – early 20th century helped to display the main point of the problem –– the contradiction between the realistic-&-romantic art, preferred by the audiences and art critics of those days, to early modernistic creative works, needed another communicative format for its adequate perception. Step-by-step, but evident changes of the esthetic paradigms and artistic systems, characterizing the Ukrainian theatre process from 1990ths, actualize the extrapolation of the designated problematics to the nowadays theatrical reality.