Тенденції сучасної режисури в оперному мистецтві України

Abstract

Метою дослідження є аналіз тенденцій сучасної режисури в оперному мистецтві України. Методологія дослідження будується на міждисциплінарному підході, який дозволяє використовувати здобутки музикознавства та театрознавства. У статті було використано ряд методів: порівняльний, який дозволив порівняти режисерські постановки оперних вистав минулого і сучасного періодів в Україні; історичний допоміг проаналізувати появу на початку ХХІ століття ряд протиріч в розвитку оперного жанру і появи домінанти оперної режисури над диригентським трактуванням музичного твору; метод аналізу дозволив розкрити основні етико-естетичні підходи сучасної режисури до постановок оперних вистав. Науковою новизною дослідження є висвітлення основних тенденцій та протиріч в режисурі оперного мистецтва України на початку ХХІ століття. Висновки: Таким чином, реформаторство у європейському оперному жанрі належить режисурі. Оперний театр в Україні переживає етап “пробудження” в контексті європейського оперного експериментування, яке виражається в незвично нових підходах режисерів до втілення оперного сценічного дійства. У цьому контексті основними методами виступають актуалізація сюжету, що передбачає перенесення оперного дійства в сучасну епоху, посилення метафоричності, ілюзорності, еклектизм, кіно, епатаж, перформанс, вихід за рамки твору тощо. Філософією режисера стає крайній суб’єктивізм, метафізичне розуміння свободи творчості та ревізіонізм наративів класичних творів у формі нових режисерських версій відомих вистав.