Abstract:
Мета статті – виявити особливості візуально-пластичної образності театральних постановок А. Жолдака крізь призму специфічних змін в естетиці пластичної режисури кінця ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження зумовлена характером поставлених завдань і включає наступний комплекс методів: системний та порівняльно-типологічний метод (для виявлення загальних моделей, застосованих у процесі еволюції пластичної режисури постдраматичного театру, аналізу процесів розвитку візуально-пластичної образності в українському театральному мистецтві); метод когнітивності (для обгрунтування специфіки візуально-пластичної образності в постановках А. Жолдака); метод мистецтвознавчого та образно-стилістичного аналізу (для виявлення театральних методів та композиційних прийомів) та ін. Наукова новизна. Розглянуто художньо-естетичні особливості пластичної режисури початку ХХІ ст. на прикладі постановок А. Жолдака; здійснено мистецтвознавчий аналіз театральних методів режисера; визначено та охарактеризовано головні художні методи та способи створення візуально-пластичної образності у виставах «Місяць кохання», «Войцек» та «Zholdak dreams: викрадачі почуттів» у контексті специфіки сценічного існування актора, особливостей взаємодії візуальної та вербальної драматургії постановок. Висновки. У процесі створення візуально-пластичного образу А. Жолдак фокусує увагу на двох головних аспектах його презентації – предметному середовищі та просторі. Дослідження виявило, що основою візуальної поетичної мови постановок режисера є складна гра з візуальними сенсами, що зміщує увагу з технічно-конструктивних прийомів на семантичний простір – А. Жолдак прагне переключити сприйняття глядача з прямого значення предмету на метонімічне (одне значення замінюється іншим, за умови певної залежності, наприклад часової або просторової) та метафоричне (переносне, засноване на схожості, порівнянні, аналогії). Митець модулює та конструює нову реальність відповідно до особливостей внутрішнього світу в стилістиці поетико-театрального напряму, що тяжіє до максимальної умовності та передбачає створення «штучної» реальності. Театральна постановка – це відображення його світогляду, фантазій, снів та ідей, оскільки внутрішній простір суб’єктивно-емоційного світу транслюється в сценічний простір, визначаючи його відкриту умовність.
Description:
The purpose of the article is to identify the features of the visual-plastic imagery of theatrical productions of A. Zholdak through the prism of specific changes in the aesthetics of plastic directing of the late XX - early XXI century. The methodology is determined by the nature of the tasks and includes the following set of methods: a systematic and comparative typological method (for identifying common models used in the evolution of plastic directing in post-dramatic theater, analyzing the development of visual-plastic imagery in Ukrainian theater art); cognitive method (to justify the specifics of visual-plastic imagery in the productions of A. Zholdak); a method of art history and figurative-stylistic analysis (to identify theatrical methods and compositional techniques) and other. Scientific novelty. The artistic and aesthetic features of the plastic directing of the beginning of the XXI century are considered on the example of the productions of A. Zholdak; an art historical analysis of the director’s theatrical methods was carried out; The main artistic methods and methods for creating visual-plastic imagery in the performances “The Month of Love,” “Wojcieck” and “Zholdak Dreams: Captivators of Senses” in the context of the specifics of the stage existence of the actor, the peculiarities of the interaction of visual and verbal dramaturgy are defined and characterized. Conclusions. In the process of creating a visual-plastic image, A. Zholdak focuses on two main aspects of his presentation - the subject environment and space. The study revealed that the director’s visual poetic language of productions is a complex game with visual meanings, which shifts attention from technical and constructive techniques to semantic space - A. Zholdak seeks to switch the viewer's perception from the direct meaning of the subject to metonymic (one value is replaced by another, provided a certain dependence, for example, temporal or spatial) and metaphorical (figurative, based on similarity, comparison, analogy). The artist modulates and constructs a new reality in accordance with the peculiarities of the inner world in the style of the poetical and theatrical direction, gravitates to maximum conventionality and provides for the creation of “artificial” reality. Theatrical performance is a reflection of his worldview, fantasies, dreams and ideas, since the inner space of the subjective-emotional world is translated into the stage space, determining its open conditionality.