Актуальний соціокультурний зріз виразності фантазії на теми Рябініна А. Аренського

Abstract

Мета роботи ‒ простеження симультанних стильових показників твору А. Аренського, що торкається сьогоденних пост-поставангардних стильових вимірів його значеннєвості. Методологічною основою є інтонаційний підхід школи Б. Асафьєва в Україні, у тому числі в його виконавському переломленні, як це має місце в роботах Т. Вєркиної, О. Маркової, М. Давидова, Л. Шевченко, Л. Зими й інших. Основні методи дослідження ‒ музично-історичний, порівняльний, стильовий, герменевтичний, музично-культурологічний аналіз, представлених в працях О. Рощенко, О. Муравської й ін. Наукова новизна. Фантазія для фортепіано і оркестру А.Аренського демонструє типологічні семантично-структурні перетини, які відображають моністично вирішений космізм національного характеру у маскулінному зрізі. Адраматична поемність цілого втілює необарочну облігатність, відтворюючи неосимволістські відтворення quasi-сонатних форм у трнадиціях К.Дебюссі. Висновки. Неантитетична концертність твору Аренського, що відроджує барочний облігатний тип, який відверто опирається на духовне джерело цього жанру, апробує духовно-гимнічні підстави комбінаторики сформованих форм, показових для жанру фантазії. В поставангардному – пост-поставангардному середовищі сучасності, відміченому, за О.Марковою, неосимволістським стильовим показником, твір Аренського складає актуальну для сучасних слухачів апеляцію до зв’язку з духовними ранньоконцертними жанровими ознаками.