Abstract:
Грецький Осмогласник, створений київським монахом Каллістратом у Молдавії, є унікальним музичним рукописом, в якому поєдналися грецька, молдавська й україно-білоруська традиції церковного співу. Мета роботи: авторизувати грекомовні причасники і херувимські пісні з рукопису Каллістрата; зібрати інформацію про композиторів, чиї творіння записав київський монах; представити Осмогласник у контексті актуальних проблем сучасного візантійського музикознавства, окреслити значення рукопису Каллістрата. Методологія. Застосовано порівняльний метод дослідження греко-візантійських музичних рукописів і Осмогласника Каллістрата. Наукова новизна. Вперше в музикознавстві авторизовано грекомовні причасники і херувимські пісні з Осмогласника Каллістрата. Виявилося, що київський монах записав творіння корифеїв візантійської музики другої половини XVIІ століття – протопсалта Панайотіса Хрісафіса Нового і священика Баласіса, а також відомих композиторів останньої чверті XVIІ – першої чверті XVIІІ століття Іоакіма Салабасіса і священика Антонія. Висновки. Порівняння запису творів візантійських майстрів різними нотаціями – п’ятилінійною київською в Осмогласнику Каллістрата і середньовізантійською невменною в греко-візантійських рукописах – показало, що Каллістрат розшифрував середньовізантійську нотацію. Розшифровані твори греко-візантійських композиторів – це їх екзегеза (тлумачення) та виконавська реалізація, яка передбачає множинність, варіантність залежно від майстерності співака, місця виконання, літургічного контексту тощо. Особливість середньовізантійської нотації полягає в тому, що вона не містить достатню, вичерпну інформацію про метроритмічну, часову організацію наспіву. У зв’язку з цим цінність грецького Осмогласника Каллістрата є надзвичайно великою, оскільки тривалість звуків і ритм чітко фіксує київська квадратна нотація.
Description:
Purpose of the article. The Greek Oktoechos, created by the Kiev monk Kallistrat in Moldavia, is a unique musical manuscript, in which the Greek, Moldavian and Ukrainian-Belarusian traditions of church chanting combines. The objective of our study is to authorize the Greek-language Communion Chants and Cherubim Songs from Kallistrat’s manuscript; to collect the information about composers whose works Kiev monk written down; to present the Oktoechos in the context of the Byzantine musicology’s current problems; to outline the significance of Kallistrat’s manuscript. Methodology. The comparative method of research of the Greek-Byzantine musical manuscripts and Kallistrat’s Oktoechos is applied. Scientific novelty. For the first time in the musicology, the Greek-language Communion Chants and Cherubim Songs from Kallistrat’s Oktoechos were authorized. It turned out that the Kiev monk written down the works of the prominent Byzantine musicians of the second half of the 17th century – Protopsaltis Panagiotis Chrysafis the New and the priest Balasis, as well as famous composers of the last quarter of the 17th – the first quarter of the 18th century Joachim Salabasis and Antonios Hiereus. Conclusions. The comparison of the Byzantine masters’ works written down with the different notations – Kiev staff notation in the Kallistrat’s Oktoechos and the Middle Byzantine one in the Greek-Byzantine manuscripts – showed that Kallistrat deciphered the Middle Byzantine notation. The decoded works of the Greek-Byzantine composers are their exegesis (interpretation) and performance realization, which presupposes plurality, variations depending on the singer’s skills, place of performance, liturgical context, etc. The peculiarity of the Middle Byzantine notation lies in the fact that it does not contain sufficient, comprehensive information about the rhythmical, temporary organization of the chant. In this regard, the significance of the Greek Kallistrat’s Oktoechos is extremely high, since the Kiev square notation fixed duration of the notes and rhythm clearly.