Особливості становлення та розвитку закарпатської композиторської школи у прикладах фортепіанної творчості др. пол. ХХ ст.

Abstract

Мета роботи – визначити особливості характеру стилетворчих ініціатив у фортепіанній творчості закарпатських композиторів др. пол. ХХ ст. як такого культуротворчого явища, що має стосунок до Інтенціонального періоду історії музики. Методологія дослідження має основою новітні аналітичні підходи до вивчення глибинної структури музичного тексту засобом семантичного та герменевтичного дискур-аналізу, що як аналітична методика сформувався на тлі понятійно-смислової корекції фундаментальних питань сучасного музикознавства та удосконалення його категоріального апарату; у тому числі – категорії «національного», сучасний понятійний вміст якої передбачає передусім алгоритми етнонаціональної ідентифікації у системі «тотожності різних» (світова художня культура). Наукова новизна полягає у виведених на прикладах фортепіанної творчості закарпатських композиторів періоду др. пол. ХХ ст. особливостях становлення та розвитку закарпатської композиторської школи: це інтенції щодо одномоментного поєднання завдань на предмет опанування академічними технологіями музичного мислення та апробації новітніх (інноваційних) принципів стилеутворення. Висновки. З’ясовано, що становлення і розвиток закарпатської композиторської школи припадає на так званий Інтенціональний період історії музичної культури з його екстенсивним характером стилетворчих ініціатив (стилізації, ідеалізації, алюзійний розвиток стилю тощо). Причому, слід очевидних зрушень у стильовій парадигмі щодо національного дискурсу стилеутворення виявляється тісно пов’язаним із стильовими ремісценціями, оскільки суто національний вектор стилеутворення прагне «дорівнятися» до макроіндивідуаційних процесів резонування у так званій історичній множині стильових систем.