Abstract:
Мета статті полягає у спробі вперше звернути увагу на жанр сольної кантати, як на самостійний та вагомий з-поміж групи кантатних жанрів, осмислити функціонування жанру у композиторів класичного стилю та зафіксувати зміни параметрів його жанрового інваріанту. Методологія дослідження полягає у використанні аналітичного, компаративного та історичного методів. Дані методологічні підходи дозволяють порівняти та розкрити особливості перетворення жанрового інваріанту сольної кантати за доби бароко та класичного стилю, на прикладі творчості віденських класиків загалом та на творах В. А. Моцарта зокрема. Наукова новизна полягає у виявленні притаманних сольній кантаті жанрових параметрів доби класичного стилю та їх порівнянні із параметрами кантати доби бароко. Висновки. Сольна кантата доби класичного стилю відрізняється від творів даного жанру попередньої історичної епохи. Завдяки їх порівнянню розкриваються особливі параметрир кожного із них, що дає змогу зафіксувати процес перетворення жанрового інваріанту сольної кантати.
Description:
The purpose of the article is to try for the first time to pay attention to the genre of the solo cantata, as an independent and significant among the group of cantata genres, to comprehend its functioning among composers of the classical style and record the changes in the parameters of its genre invariant. The research methodology is to use analytical, comparative and historical methods. These methodological approaches allow us to compare and disclose the peculiarities of the transformation of the genre invariant of the solo cantata in the Baroque and classical style using the example of the work of Viennese classics in general and in the works of V. A. Mozart in particular. The scientific novelty consists in identifying the genre parameters of the classical style characteristic of the solo cantata and comparing them with the parameters of the Baroque cantata. Conclusion. The solo cantata of the classical style differs from the works of this genre of the previous historical era. Thanks to their comparison, the specific parameters of each of them are revealed, which allows one to fix the process of transformation of the genre invariant of the solo cantata.
