Короткий опис(реферат):
Мета роботи пов’язана з розглядом техніко-виразових можливостей фортепіано в творчості американських композиторів-новаторів ХХ століття, висвітленням новітніх способів звуковидобування і зміни тембру та їх ролі у процесі розвитку художньої ідеї. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-теоретичного, структурно-функціонального та порівняльного методів, які дозволяють розкрити своєрідність підходів до фортепіано на сучасному етапі музичного мистецтва та композиційно-драматургічні особливості творів, написаних для перетвореного інструменту. Наукова новизна роботи визначається виявленням процесу еволюційних змін щодо трактування фортепіано американськими композиторами-новаторами минулого століття, що сприяє осмисленню спадкоємних зв’язків між індивідуальними підходами. Висновки. На підґрунті існуючих досліджень та власних аналітичних спостережень доведено, що Г. Кауелл, Дж. Кейдж та Дж. Крам розкрили нові можливості клавішного інструменту, що дозволило кожному з композиторів затвердити новий його підвид: «струнне фортепіано» Г. Кауелла передбачає активне задіяння гри на струнах, «підготовлене фортепіано» Дж. Кейджа – зміну тембру за рахунок немузичних предметів, а «розширене фортепіано» Дж. Крама – гармонійне об’єднання та максимальне збагачення попередніх винаходів в контексті авторської багатогранної художньої концепції. Названі митці поповнили музичну мову оригінальними новаціями та відкрили шлях для подальшого удосконалення піаністичної техніки.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is related to the consideration of technical and expressive capabilities of a piano in the creative work of innovative American composers of the 20th century; revealing of the newest ways of phonation and timbre changes as well as their role in artistic idea development. The methodology of the research is to apply historical and theoretical, structural and functional methods as well as the comparative method that allow revealing peculiarities of piano approaches at the present stage of musical art as well as compositional and dramatic peculiarities of works written for the instrument with a new way of sound. The scientific novelty of the work is determined by the discovery of evolutionary piano changes process interpreted by innovative American composers of the last century, which contributes to the understanding of successful relationships between individual approaches. Conclusions. Based on the existing researches and own analytical observations, it has been proved that H. Cowell, J. Cage and G. Crumb discovered new possibilities of keyboard instrument, which allowed each of the composers to approve its new version: H. Cowell’s "string piano" involves active play on strings, J. Cage’s "prepared piano" involves a change in timbre due to non-musical subjects, and G. Crumb’s "extended piano" provides harmonious association and maximum enrichment of previous inventions in the context of authorial multifaceted artistic concept. The abovementioned artists enriched musical language with original innovations and opened the way for further improvement of piano technique.