Abstract:
Хореографічна культура бойків Прикарпаття - самобутнє явище, яке формувалося під впливом історичного розвитку, що характеризується значними соціально-ціннісними змінами, перетвореннями в політичній та економічній сферах і трансформацією національних основ культурного життя. Кінець ХХ ст. та початок ХХІ ст. в Україні відзначилися активними дослідженнями сучасної хореографічної культури, пов’язаними з проблемою глобалізації, тематика якої широко представлена в теоретичному доробку як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Починаючи з кінця ХХ ст. розвиток хореографічної культури бойків Прикарпаття набуває активного розвитку на професійній сцені та серед аматорських хореографічних колективів, а з 1992 року бойківський танець починають вивчати в системі дисципліни «Український танець». Тому важливим чинником актуалізації теми дослідження є доцільність звернення саме до хореографічної культури бойків як однієї з маловивчених етнічних груп Прикарпаття, що потребує наукового дослідження.
Відтак актуальність поданого дослідження полягає у здійснені комплексного дослідження хореографічної культури бойків Прикарпаття кінця ХХ - початку ХХІ століть, яке поєднує формування фольклорного танцю, що популяризується в аматорських колективах Івано-Франківської області; розвиток професійного хореографічного мистецтва та освітні традиції, які застосовуються в мистецьких закладах освіти Прикарпаття.
Концепція дослідження базується саме на хореографічній культурі бойків Івано-Франківської області, хоча бойки також проживають у Львівській області. Досліджуванні бойківські танці були поставлені балетмейстерами Прикарпаття (Ф. Даниляк, Г. Железняк, А. Зібаровська, І. Курилюк, М. Ляшкевич, В. Петрик) і увійшли, як зразки народної хореографії краю, які на сьогодні є в репертуарах аматорських та професійних колективах Івано-Франківської області, в ансамблях мистецьких закладів освіти. Їхня мистецька діяльність, утілена в танцях, що являють собою певну довершену композиційну побудову з поєднанням рухів, міміки, жестів і музичного супроводу, потребує осмисленого системного аналізу.
Отже, необхідність осмислення хореографічної культури бойків, практичного використання, збереження і трансляції хореографічної спадщини для вирішення актуальних культурних питань сучасного українського суспільства, з одного боку, і недостатнє висвітлення проблеми - з іншого, актуалізують вибір теми дисертаційної роботи - «Хореографічна культура бойків на Прикарпатті кінця ХХ - початку ХХІ століть».
Description:
The scientific novelty lies in the fact that the work is, the first in Ukraine, a
comprehensive study of the choreographic culture of boycos in the Precarpathians of the
late XX - early XXI centuries.
The dissertation consists of three sections. The Introduction substantiates the
relevance of the subject under study, the object and subject of the dissertation, the task,
the methodological principles, the scientific novelty and the practical significance of the
results obtained, the forms of its testing and the publication of the research provisions,
and the structure of the work are substantiated.
In the first chapter «Theoretical and methodological principles of dissertation
work» the historiographical examination of the problem, the source base and the
methodological principles of the research are analyzed.
In the second chapter «Continuity and innovations in the works of the outstanding
choreographers and ethnographers of the Ivano-Frankivsk region» described the study of
the ethno-choreologist R. Harasymchuk, who came up with the scientific approach to the
origins of the choreographic culture of boycotts. It is noted that his research on the study
of boykos folklore is a key element. An analysis of creativity of choreographers of
boyko dance in Ivano-Frankivsk region is made.
In the third section «Scene-choreographic experience in the context of
development of boyko dance in the Precarpathian region» an analysis of folk dances has
laid the foundations for the emergence of modern folk-stage dances with complex
elements, virtuoso techniques and tricks.
This research is just the first attempt of a systematic analysis of boyko
choreographic culture at a certain stage of its development and can not qualify for
exhaustive analysis. In particular, it requires further study of the problems associated
with the functioning of boyko choreographic art in market conditions; an organic
combination of modernization processes of dance art with the need to preserve original
national choreographic traditions in the context of globalization processes.