Abstract:
Мета дослідження. Здійснити рецепцію концепції М. Вебера в контексті генези поля культурних досліджень. Адже він є визначальною фігурою дискурсу Модерну, який сформулював його базові парадигмальні настанови, поза розумінням яких не може здійснюватися розвиток та методологічна ревізія даної дисциплінарної сфери. Методологія дослідження полягає у використанні аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, а також герменевтичних та історичних підходів. Наукова новизна. Визначення ролі теоретичної спадщини М. Вебера та спроба класифікації концептів веберознавства та веберіанства в світлі трансформацій дисциплінарного поля
культурних досліджень. Відслідковується значення трансформації ідеї культурних цінностей для концепту культурної гегемонії на тлі переосмислення розуміння культури як трансцендентальної царини та сфери ординарного. Висновки. Проаналізовано історичний контекст німецької гуманітаристики межі ХІХ–ХХ століть
(В. Дільтай, Е. Маєр, Г. Ріккерт) як тло формування веберівського інтересу до наук про культуру та його орієнтації на методологічний індивідуалізм в логіці диференціації релігійного та світського, традиційного та модерного, соціального та культурного, політичної культури та культурної політики. Надана класифікація
базових робіт представників веберознавства (М. МакКінон, Ф. Рейс, В. Шлюцер) та веберіанства (М. Вальзер, Дж. Пітс), які вивчали та розвивали ідеї М. Вебера щодо розуміння культури. Зокрема пояснюється значення та базові стратегії інтерпретації специфіки Модерну та ролі автономії його варіанту культури. Доводиться, що вплив
теоретичної спадщини М. Вебера можна відслідкувати в усіх дисциплінарних сферах поля культурних досліджень. Веберіанські розробки знайшли своє продовження в сфері теоретичної культурології, культурної історії, а також соціології культури та культурній соціології. Особливе значення ідеї М. Вебера відіграли на різних етапах становлення бірмінгемської школи Cultural Studies, що є базовою для переосмислення поля культурних досліджень в другій половині ХХ століття.
Description:
The purpose of the article is to carry out the reception of M. Weber's concept in the genesis context of the cultural researches field. The methodology of the research consists of using analysis, synthesis, comparison, generalization, as well as hermeneutical and historical approaches. Scientific novelty. Defining the role of the theoretical M. Weber's heritage and the attempt to classify the concepts of Weberianism in the context of the transformation of the cultural researches field. Conclusions. The article analyses the historical context of the German Humanities at the transition from the 19th century to the 20th century as a background of Weber's interest in the cultural sciences and his focus on methodological individualism in the differentiation logic of the social and the cultural. A classification of the basic representative’s works of Weberian studies (M. McKinon, F. Reis, W. Schlützer) and Weberianism (M. Walzer, J. Pitts), who studied and developed M. Weber's ideas about cultural understanding, is provided. In particular, the meaning and basic interpreting strategies of the Modern particularity and the role of his version of cultural autonomy are explained.