Короткий опис(реферат):
Мета статті – дослідження впливу електроакустичних і аудіовізуальних форм виконавської взаємодії на
процеси модифікації жанрової специфіки та виконавської естетики камерно-інструментального ансамблю, що
здійснюється на матеріалах із творчості українських митців кінця ХХ – початку ХХІ століття. У сучасній
академічній ансамблевій творчості України спостерігаємо появу електроакустичних та інтерактивних ком позицій, що передбачають синергійне поєднання традиційних художньо-виражальних засобів і технологій мис тецтва. Використання різних мов і платформ музичного програмування та медіапроєктування вельми збага чує морфологію жанрів ансамблевої музики новими, досі неконвенційними інваріантами, що важко піддаються
жанровій типологізації з погляду класичної музичної естетики. За результатами проведеного аналізу виявле но, що універсалізм композиторського і виконавського самовираження є одним із чинників стабільної діяльнос ті ансамблів та сталості інновацій, що становить потужний імпульс для прогресивного розвитку камерно інструментального мистецтва в постійному діалозі традицій, неотрадицій і останніх технологічних рішень.
У статті доведено, що апробація музикантами винаходів музичної інженерії залишає незмінними базові ансамб лево-комунікативні функції, спрямовані на втілення авторського задуму та колективного інтерпретаторського
емоційно-чуттєвого бачення. Висвітлено феноменологічне й онтологічне значення впливу електроакустичних
і аудіовізуальних форм художньо-технологічної комунікації, що виводить ансамблеву культуру музикування на
новий щабель прогресивного розвитку в мультимедійну естетосферу постмодерної творчості.
Суть розробки, основні результати:
The aim of the article is to study the influence of electro-acoustic and audiovisual forms of performing interaction on
the processes of modifying the genre specifics and performing aesthetics of a chamber ensemble, which is carried out on
the materials of the works of Ukrainian composers and performers of the late 20th – early 21st centuries. The emergence
of electro-acoustic and audiovisual compositions, which provide for a synergy combination of traditional expressive means
and art technologies, is observed in the modern academic ensemble creativity of Ukraine. Using of various languages
and platforms of musical programming and media design greatly enriches the morphology of genres of ensemble music with
new non-conventional invariants that are difficult to give in to genre typology from the point of view of classical musical
aesthetics. According to the results of the analysis, it was revealed that the universalism of composer and performing self expression is one of the factors of the stable activity of ensembles and the stability of innovations, which constitutes a powerful
impulse to the progressive development of chamber art in the constant dialogue of traditions, neo-traditions and the latest
technological solutions. The article proves that the testing of musical engineering inventions by musicians leaves unchanged
the basic ensemble-communicative functions aimed at the embodiment of the author's intention and collective interpretive
emotional and sensory vision. The phenomenological and ontological significance of the influence of electro-acoustic
and audiovisual forms of artistic and technological communication, which brings the ensemble music-making culture to
a new stage of progressive development into the multimedia aesthetic sphere of postmodern creativity, is highlighted.