Короткий опис(реферат):
Метою статті є дослідження трансформаційного впливу режисерських ініціатив камерно інструментальної творчості українських ансамблістів на процеси освоєння і окультурення простору ху дожньо-мистецької комунікації кінця ХХ – початку ХХІ століть. Методологія дослідження. Застосовано
метод цілісного аналізу, семіотичний, кінесико-проксемічний методологічні підходи. Наукова новизна.
Дослідження камерно-інструментальної творчості українських ансамблістів дозволяє виокремити вектори
трансформаційного впливу їх режисерсько-генеруючих ініціатив на перебіг процесів освоєння і окульту рення сучасного простору художньо-мистецької комунікації, що спричинені виходом за нормативні межі
традиційно-ансамблевих техніко-артистичних, інтерпретаційних та мізансценічних амплуа у ширші
поліхудожні, комунікативно-рольові та акустично-просторові контексти внутрішньо- та зовнішньо ансамблевої взаємодії. Висновки. В естетиці камерно-інструментального музикування пасіонарність та все осяжність творчо-виконавських імпульсів учасників українських ансамблевих колективів сприяє закладан ню естетико-семіотичної, культур-герменевтичної та просторово-мізансценічної підоснови формування
нової системи художньо-мистецької комунікації в музичній культурі кінця ХХ – початку ХХІ століть.
Суть розробки, основні результати:
Purpose of Research. The purpose of this article is to study the transformational influence of the director's
initiatives of the chamber creativity of Ukrainian ensemble musicians on the processes of mastering and acculturation the space of artistic and creative communication at the end of the 20th and beginning of the 21st centuries.
Methodology. The method of holistic analysis and semiotic, kinesics, proxemics methodological research approaches have been applied. Scientific Novelty. The study of the chamber creativity of Ukrainian ensembles makes it pos sible to identify the vectors of the transformational influence of their director’s-generating initiatives for the
processes of mastering and cultivating the contemporary space of artistic and creative communication, which are due
to the exit beyond the normative limits of the traditional ensemble technical, artistic, interpretational and mise-enscene roles in broader poly-artistic, communicative and acoustic-spatial contexts internally- and externally-ensemble
interactions. Conclusions. In the aesthetics of chamber music making, the passionarity and universality of the creative performing impulses of the participants of Ukrainian ensemble collectives contribute to the formation of aesthetic-semiotic, cultural-hermeneutic and spatio-mise-en-scene background of the new system of artistic and creative
communication in the musical culture of the late 20th and early 21st centuries.