Короткий опис(реферат):
Мета статті - дослідити проблему створення візантійського іконостаса в художньому оздобленні Києво-Печерської лаври в ХІХ - на початку ХХ століття на матеріалі Великої Печерської церкви (Успенського собору). Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні історико-культурного та мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна роботи. Досліджено етапи створення іконостаса у візантійському стилі в Успенському соборі протягом ХІХ - початку ХХ століття. Розкрито культурно-мистецьке підґрунтя реалізації ідеї візантійського іконостаса в 1845-1847 рр., 1890-1900-х рр. згідно з уведеними в науковий обіг текстовими та візуальними архівними матеріалами. Визначена домінуюча роль головного іконостаса для вигляду нових іконостасів бічних приділів. Доведено консерватизм представників церкви, які бажали зберегти риси попереднього іконостаса (висота, кількість ярусів, старі ікони тощо). Визначено, що сакральна цінність деяких ікон була важливішою за стильовий пріоритет і вона ледь не призвела до заміни матеріалу іконостаса (срібло замість мармуру, традиційного для візантійських іконостасів). Опубліковані фото Великого іконостаса та затвердженого проекту головного іконостаса з авторськими автографами (фото з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»). З’ясовано, що на одній з них сфотографований видатний український мистецтвознавець Г. Павлуцький. Доведено автономність стилю іконостасів та стилю настінних розписів у декорації Великої Печерської церкві. Висновки. Спроба реалізувати ідею візантійського іконостаса у Великій церкві Києво-Печерської лаври в 1845-1847 рр. створила прецедент неузгодженості мистецького стилю іконостаса і настінного живопису. Іконостас у візантійському стилі гіпотетично міг існувати у просторі барокового пластичного мистецтва. І навпаки, на межі ХІХ-ХХ століть комплекс барокових іконостасів існував незалежно від стінопису, виконаного згідно візантійської традиції. Полеміка точилася навколо головного іконостаса, новий вигляд інших іконостасів проектували в комплексі з ним. Барокова традиція увійшла в проекти нового іконостаса. Ченці сприймали зміну розписів, але певні ікони вважали сакральною константою у Великій церкві. Великий іконостас без верхніх ярусів з візантійським хрестом був перемогою барокової традиції. Збереження барокових іконостасів було свідоцтвом їхньої стильової автономності від настінного живопису, декорованого у візантійському стилі.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to discover the issue of creating the Byzantine iconostasis in the artistic decoration of the Kyiv-Pechersk Lavra in the 19th - early 20th centuries a case study of the Great Pechersk Church (the Dormition Cathedral). The methodology is based on complex using historical and cultural analysis, and art study analysis. Scientific novelty. Milestones of creating the Byzantine style iconostasis in the Dormition Cathedral during the 19th - Early 20th centuries have been discovered. The cultural and artistic basis for implementing the idea of Byzantine iconostasis in 1845-1847, 1890-1900s has been revealed according to the text and visual records introduced into scientific circulation. The dominant role of the main iconostasis for the image of side-altars’ new iconostasis has been determined. The conservatism of religious personages who wanted to preserve the features of the previous iconostasis (height, number of tiers, the old icons, etc.) has been proved. It is determined that the sacred value of some icons was more important as a stylistic priority and it barely led to the replacement of the material of the iconostasis (silver instead of marble that traditional for Byzantine iconostases). Published photos of the Big iconostasis and the approved draft of the main iconostasis with the author of autographs (photos from the collection of the National Reserve “Kyiv-Pechersk Lavra”). It has been found out distinguished Ukrainian art historian H. Pavlutskyi in one of them. The autonomy of the iconostases style of the mural paintings style in the Great Pechersk Church decoration has been proved. Conclusions. The attempt to realize the idea of the Byzantine iconostasis in the Kyiv-Pechersk Lavra’s Great Church in 1845-1847 created a precedent of the inconsistency of the artistic style of iconostasis and mural painting. The Byzantine style iconostasis hypothetically could exist in the spacious Baroque plastic art. Conversely, the complex of Baroque iconostases existed independently of the wall form performed in accordance with the Byzantine tradition at the turn of the 19th and the 20th century. The polemic pointed around the main iconostasis, a new іmage of other iconostases designed in a complex with it. The baroque tradition was implemented in the new iconostasis projects. The monks perceived a change in mural paintings but they considered some icons by sacral constants in the Great Church. The Big iconostasis without upper tiers with the Byzantine cross was the victory of the Baroque tradition. The preservation of Baroque iconostases was a testimony of their stylistic autonomy from the mural painting decorated in Byzantine style.