Abstract:
Мета роботи. Охарактеризувати основні етапи еволюції та сучасні вектори розвитку вищої
бібліотечної освіти США. Методологія дослідження. Застосування комплексу теоретичних та
емпіричних методів наукового пізнання уможливило виявлення основних етапів еволюції системи
вищої бібліотечної освіти в США, встановлення класичних та інноваційних моделей її сучасного
розвитку, переходу до якісно нових освітніх стандартів, що знаменували реалізацію
компетентнісного підходу, домінування надпредметних цілей навчання над формуванням
вузькоспеціалізованих знань, вмінь та навичок, запровадження замість дисциплінарної діяльнісної
моделі навчання. Основними підходами наукового пізнання задля реалізації поставленої мети були
системний, історичний, компаративний, моделювання. Наукова новизна роботи полягає в тому, що
на основі компаративного та контент-аналізу освітніх програм підготовки бакалаврів, магістрів
та докторів філософії зі спеціальності «Бібліотекознавство та інформаційні науки» провідних
університетів США в їх історичній ретроспективі виявлено основні етапи розвитку та вектори
модернізації вищої бібліотечної освіти цієї країни як фундатора та лідера означеного освітнього
напряму. Висновки. Дослідження ґенези бібліотечних шкіл в американських університетах,
контент-аналіз запроваджуваних ними освітніх програм підготовки фахівців різних освітніх
ступенів дозволив визначити основні етапи еволюції вищої бібліотечної освіти в США: етап
зародження (кінець 1880-х — кінець 1930-х рр.); етап інтенсивного розвитку (1950-1970-ті рр.);
етап модернізаційних змін (1980-ті рр. — по сьогодні). Основними векторами сучасних
трансформацій вищої бібліотечної освіти є баторівневість, безперервність, фундаменталізація,
цифровізація, універсальність та посилення інформаційної складової в змісті освіти.
Description:
The purpose of the article is to describe the main evolution and current vectors stages of the higher
library education development in the USA. Research methodology. The application of a set of theoretical
and empirical methods of scientific knowledge made it possible to identify the main stages of the library
higher education system’s evolution in the USA, the establishment of classical and innovative models of its
modern development, transition to qualitatively new educational standards that marked the implementation
of the competency approach, the dominance of cross-curricular learning goals over the formation of highly
specialized knowledge, skills and abilities, the introduction instead of a disciplinary activity model of
learning. The main approaches to scientific knowledge to achieve this goal were the systemic, historical,
comparative, and modeling ones. The scientific novelty of the work is that on the basis of comparative and
content analysis of the leading US Universities’ educational programs for Bachelors, Masters, and Doctors
of Philosophy in “Library Science and Information Science” in their historical retrospective revealed the
main development stages and modernization vectors of the country’s library higher education as the founder
and leader of the specified educational direction. Conclusions. A study of the library schools’ genesis in
American Universities, and content analysis of their educational training programs for various degrees
allowed us to identify the main stages of the library higher education’s evolution in the USA: the stage of
origin (the late 1880s – late 1930s); stage of intensive development (1950–1970s); stage of modernization
changes (1980s – till present). The main vectors of modern transformations of higher library education are
innovation, continuity, fundamentalization, digitalization, universality, and strengthening of the information
component in the content of education.