Abstract:
Мета дослідження – виокремити та обґрунтувати специфіку функцій образу як феномену культури.
Методологія дослідження полягає у застосуванні системного, аксіологічного, культур-герменевтичного
підходів, аналітичного, семіотичного, феноменологічного методів для осмислення образу крізь призму різних
методологічних стратегій культурологічного знання. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше в
контексті культурологічного знання здійснено опрацювання концепту «образ» через обґрунтування
виконуваних ним системи функцій. Обґрунтовано, що образ виступає як універсальний знак інформаційного
обміну, функція якого – творення та кодування смислів. Через множинність художніх виявів образ виявляє
здатність виконувати трансляційну функцію, передаючи акумульовані в знаково-символічних кодах значущі
смисли. Інформаційно-комунікативна функція реалізується через складні механізми функціонування
колективної свідомості, зокрема й культурної. Пізнавальна функція образу виявляється як спосіб художнього
відображення дійсності. Ціннісно-смисловий, духовно-творчий характер культури та акумульованих в ній
матеріальних і духовних цінностей обумовлює наявність аксіологічної функції образу. Кумулятивна функція
образу спирається на ірраціональні, не до кінця раціоналізовані елементи, що виявляють сутнісну
характеристику культури. Через можливість повідомляти про потенційне, неостаточне, про невідому
компоненту відомого реалізується прогностична функція образу. Висновки. Домінування образного методу
рефлексії, що характеризується пріоритетністю візуального над вербальним, підсвідомого над свідомим,
створює підстави для трансформації феномену образу під впливом візуальних, інформаційних,
іміджмейкерських технологій. Як поліфункціональний феномен образ виконує ряд функцій (творення та
кодування смислів, трансляційна, інформаційно-комунікативна, пізнавальна, аксіологічна, прогностична),
системна цілісність яких відображає новітні наукові підходи до осмислення образу як феномену культури.
Description:
The purpose of the article is to single out and substantiate the specifics of the functions of the image as a cultural
phenomenon. The research methodology consists of the application of systemic, axiological, cultural-hermeneutic
approaches, analytical, semiotic, and phenomenological methods for understanding the image through the prism of
different methodological strategies of cultural knowledge. The scientific novelty of the article is that for the first time
in the context of culturological knowledge the concept of «image» was worked out through the substantiation of the
system of functions performed by him. It is substantiated that the image is a universal sign of information exchange, the
function of which is to create and encode meanings. Due to the multiplicity of artistic manifestations, the image
demonstrates the ability to perform a translational function, conveying significant meanings accumulated in symbolic
codes. The information-communicative function is realized through complex mechanisms of functioning of collective
consciousness, in particular cultural. The cognitive function of the image is manifested as a way of artistic reflection of
reality. The value-semantic, spiritual-creative nature of culture and the material and spiritual values accumulated in it
determine the presence of the axiological function of the image. The cumulative function of the image is based on
irrational, not entirely rationalized elements that reveal the essential characteristics of the culture. Due to the ability to
report a potential, unconvincing, unknown component of the known, the prognostic function of the image is realized.
Conclusions. The dominance of the figurative method of reflection, characterized by the priority of the visual over the
verbal, the subconscious over the conscious, creates grounds for the transformation of the phenomenon of the image
under the influence of visual, information, and image-making technologies. As a multifunctional phenomenon, the
image performs a number of functions (creation and coding of meanings, translational, information-communicative,cognitive, axiological, prognostic), the systemic integrity of which reflects the latest scientific approaches to
understanding the image as a cultural phenomenon