Імітація та наслідування: сутнісні розбіжності в предметному змісті та особливостях формування культуротворчого процесу

Abstract

Метою роботи є концептуалізація феноменів наслідування та імітації та виявлення відмінних ознак перебігу цих процесів на прикладах культурних практик. Осмислюється вплив цих процесів на культурний прогрес людства та аналізуються отримані результати таких проявів. Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на аналітичному (при аналізі філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з предмету дослідження) та порівняльному (при з’ясуванні відмінних особливостей імітації та наслідування та причинно-наслідкових зв’язків цих процесів в ході культурного становлення людства) методах дослідження. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше з’ясовуються розбіжності в предметному змісті понять наслідування та імітації та аналізується відмінність особливостей перебігу цих процесів. Висновки. Виявлено, що попри етимологічну спорідненість понять імітації та наслідування, на практиці ці два феномени означають різне. Імітація часто передбачає зумисне копіювання зовнішніх ознак предмету, явища чи то рухів з метою відтворення введення в обману або наближення ознак цього предмета чи то явища до відтвореного оригіналу. Натомість наслідування не завжди є зумисним та свідомим, його результати викликані складною асоціацією ідей та засвідчують прояви тривалого процесу естетизації. Доведено, що саме у тривалому «насадженні» (повторенні) певних звичаїв технологічних засобів та інструментів причина того, що вони, спочатку дивні та неприйнятні, стають приємними, очікуваними та необхідними. Зумисна імітація чи підсвідоме наслідування необхідної форми іншого предмету чи рухів тварин задля реалізації своєї мети являють собою способи реалізації художнього процесу, в результаті якого створюється новий мистецький твір.