Abstract:
Метою статті є розкриття змісту терміну «реалізм» у наукових дослідженнях західних мистецтвознавців,
визначення стану розвідки означеного питання за межами пострадянської мистецтвознавчої доктрини.
Методологією дослідження є застосування герменевтичного методу, за допомогою якого виявлялось значення
терміну «реалізм» через інтерпретацію вживання цього слова у найрізноманітніших текстових джерелах, що
стосуються сфери культури; історико-генетичного методу, яким здійснено дослідження переходу від
семантичного (вузького) розуміння терміну – до широкого трактування впродовж проміжку часу від середини
ХІХ століття – до теперішнього часу; історико-системного методу, за допомогою якого явище реалізму
досліджено у системі зв’язків з політичним, культурним станом доби в історичному зрізі від часу появи терміну
– до часів метамодерну. Науковою новизною є системний аналіз та введення у науковий обіг концепту
реалізму в розуміння мистецтвознавчої джерельної бази, визначення стану дослідження проблематики реалізму
у мистецтвознавчій теорії Заходу. Висновки. До сьогодні явище реалізму не вивчено досконало. Існує небагато
праць західних теоретиків, у яких дослідження реалізму є системними. Західні науковці, з огляду на поширення
терміну у сучасному художньому просторі, уникають подання узагальнених, універсальних визначень; увага
приділяється опису окремих течій, що, на думку істориків мистецтва, слід відносити до реалістичних. Таким
чином, вивчення означеного питання не є вичерпним у західній культурі та перебуває на початку шляху: саме
на межі ХХ–ХХІ століть реалізуються спроби, по-перше, переглянути критичне ставлення до реалізму,
закріплене у середині ХХ століття, а, по-друге, виділення ключових ознак, змісту цієї широко вживаної
категорії.
Description:
The purpose of the article is to determine the meaning of the term "realism" as defined in scientific research of
Western art critics, to fix the level of the problem prior to studies outside the post-Soviet art doctrine. The research
methodology is the use of the hermeneutic method, whereby the term "realism" has been revealed through this word
interpretation drawn on a variety of textual sources related to the cultural sphere; the historical-genetic method whereby
the transition from semantic (narrow) definition to a broad term interpretation has been studied within the period from
the mid-nineteenth century to the present; historical-systemic method due to which the realism has been researched with
reference to the political, cultural conditions of the epoch from the time of the term appearing till metamodern days.
The scientific novelty is the systematic analysis and introduction into scientific circulation of concepts of realism from
a foreign art history source base, determining the status of the study of the realism issue in Western art theory.
Conclusions. To date, the phenomenon of realism has not been thoroughly studied. There is a small number of
publications in the West where the study of realism is systematic. Western scholars, despite the spread use of the term
in the modern art sphere, avoid providing generalized, universal definitions; attention is paid to the description of movements, which according to the opinions of art historians should be considered realistic. Thus, the study of the
realism problem is not completed in Western culture, it is at the start: at the turn of the XX-XXI centuries, attempts are
being made, first, to reconsider the critical attitude to realism, carried down from the middle of the twentieth century,
secondly, to point up distinctive features, the content of this widely used category.