Abstract:
Мета статті полягає в узагальненні питань сучасної музичної творчості з акцентом на кодах культури.
Методологія роботи ґрунтується на використанні наукових методів дослідження, серед яких домінують
аналітика, спостереження, порівняльний аналіз у відповідності та інтерпретації при використанні літературного
першоджерела; методи аналізу та синтезу при виокремленні кодів культури у літературному, музичному,
музично-театральному втіленні. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено порівняльний
аналіз кодів культури у мюзиклі режисера Андрія Білоуса, композитора Усеїна Бекірова «Шинель»; балеті
Мориса Бежара, композитора Х’юго Ле Бара «Шинель»; балеті Раду Поклітару, композитора Олександра
Родіна «Вій». Висновки. Спираючись на теорію, історії наукових досліджень, коди культури представлені як
відома інформація у літературних назвах першоджерел, їхнього автора, його стилістика, жанрах, засобах
музичної виразності. Жанри мюзикл, балет самодостатні та запрограмовані на творче виробництво, передачу
інформації та її збереження при різних інтерпретаціях. Мюзикл і балет «Шинель» мають спільне та відмінне у
відношенні до авторського першоджерела. У мюзиклі А. Білоуса – У. Бекірова, балеті Мориса Бежара – Х’юго
Ле Бара, балеті «Вій» Р. Поклітару – О. Родіна збережено основні події авторської повісті, але досить умовно.
Музика творів має стилістичну плюральність, звернення до різних інтонаційно-ритмічних пластів, але при всіх
змінах, з урахуванням жанрових особливостей вистав, коди культури залишилися пізнаваними.
Description:
The purpose of the article is to summarize the issues of modern musical creativity with an emphasis on cultural
codes. The methodology of the work is based on the use of scientific research methods, which are dominated by
analytics, observation, comparative analysis in accordance and interpretation using a literary source; methods of
analysis and synthesis in the selection of culture codes in literary, musical, musical and theatrical interpretation. The
scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time an analysis of culture codes was made in the musical
directed by Andrey Bilous, composer Usein Bekirov "The Overcoat"; ballet Maurice Bejart, composer Hugo Le Bar
"The Overcoat"; ballet Radu Poklitaru, composer Olexander Rodin "Wii". Conclusions. Based on the theory, the
history of scientific research, culture codes are presented as well-known information in literary titles, their author, their
style, genres, and means of musical expression. The musical and ballet genres are self-sufficient and are programmed
for creative production, the transmission of information, and its preservation under different interpretations. The
musical and the ballet "The Overcoat" have a common and different embodiment of the author's literary source. In the
musical by A. Belous – U. Bekirov, the ballet by Maurice Bejart - Hugo Le Bar, the ballet "Viy" by R. Poklitaru –
O.Rodin, the main events of the author's story are preserved, but conditionally and under the influence of genre features.
The music of the works has a stylistic plurality, the composers turn to different intonation-rhythmic layers, but with all
the changes, taking into account genre features, the codes of culture remained recognizable.