Abstract:
Метою роботи є виявлення «співзвучності» урбаністично-художніх рефлексій музичного й літературного
творів у інтермедіально-емінентному контексті. Методи дослідження базуються на принципі
комплементарності. Інтермедіальний підхід застосовано до вивчення взаємодії кодів мистецтв у одному творі, а
також для віднайдення суголосно-звукових символів і знаків міста в різних видах синхронної художньої
практики. Використано системно-аналітичний, типологічний і компаративний методи у проведенні паралелей,
знаходженні збігів і відмінностей втілень «музики міста» композитором В. Задерацьким у фортепіанному циклі
«Зошит мініатюр» і письменником В. Підмогильним у романі «Місто». Залучено рецептивну методологію, а
також емпіричні методи опису, спостереження та рефлексії. Наукова новизна дослідження полягає у спробі
інтермедіального зіставлення образів «звучання» міста у модерністичних творах різних мистецтв за допомогою
семантико-семіотичних інтерференцій. Вперше застосовано концепт емінентності для порівняльної
характеристики «музики міста» в артефактах української культури доби індустріалізації. Висновки. Спільними
звукосмисловими образами міста в програмно-циклічному та романному наративах стали різноманітні сцени,
картини, емоційні реакції, «технократичні» знаки. Контрасти «звучання» природної краси хмар і штучної
естетики машин, тиші як тимчасового острівця зосередження в-самому-собі та «мускульної пружності»
(В. Задерацький-син) натовпу, пісенного фольклору та джазового ансамблю, крикливого плакату та кружляння
каруселі символічно-інтермедіально відобразили взаємодію соціологічних і психологічних аспектів
урбаністики, а саме, особистісного та колективного (приватного й публічного), контемплятивності та дієвості,
емоційного та раціонального, духовного й матеріального. «Зошит мініатюр» і «музично-звукові» фрагменти
«Міста» – це «емінентні тексти» (Г.-Ґ. Ґадамер), які самі ж інтерпретують закладений у них додатковий
іномедіальний зміст (вербальний у музичному творі й музичний у літературному).
Description:
The purpose of the article is to reveal the “consonance” of urban-artistic reflections of musical and literary works
in intermedial-eminent context. The research methodology are based on the complementary principle. The intermedial
approach to the study of various artistic codes in one work was applied, as well as to the search of the consonant
symbols and signs of a city in different types of synchronic and artistic practice. System-analytical, typological and
comparative methods have been used in drawing the parallels and finding the coincidences and differences of
realization of the “urban music” in the piano cycle “A Notebook of Miniatures” by the composer Mykola Zaderatskyi
and a in the novel “City” written by V. Pidmohylnyi. A receptive methodology, as well as the empirical methods of
description, observation and reflection, has been applied. Scientific novelty lies in an attempt of an intermedial
comparison of the images of urban sounding in modernistic works of different arts by means of semantic-semiotic
interferences. A concept of eminence has been used for the first time for a comparative characteristic of the urban music
in the artifacts of the Ukrainian culture of the Industrialization era. Conclusions. Various scenes, pictures, emotional
reactions, “technocratic” symbols became common audial-semiotic images of the city in the program-cyclic and
novelistic discourses. The contrasts of sounding of the natural beauty of the clouds and artificial aesthetics of the machines, the silence as a contemporary island of self-concentration and “muscular strength” of the crowd (according to
V. Zaderatskyi, Jr.), song folklore and a jazz band, a flashy poster and a spinning carousel in a symbolic and intermedial
way reflect the interaction of sociological and psychological aspects of urbanism, i.e. personal and collective (private
and public), contemplative and effective, emotional and rational, spiritual and material. “Notebook of Miniatures” and
“musical-audial” fragments of “City” – are “eminent texts” (H. G. Gadamer) which interpret the encoded in them
additional foreign medial contents (verbal – in a musical piece, and musical – in a literary work).