Abstract:
Мета статті полягає у виявленні специфіки арт-комунікації в культурі продюсерської діяльності як у
процесі фільмотворчості, так і в поширенні (дистриб’юції) фільмової продукції. Методологія дослідження. В
опрацюванні теми було застосовано метод теоретичного аналізу культури продюсерської діяльності як
феномена епохи постмодерну та постпостмодерну; порівняльно-історичний метод був використаний при аналізі
еволюції діяльності продюсера в кіно; емпіричний метод, дав можливість звернутися до практичної складової
кіновиробництва та дистриб’юції як структур соціально-культурної та економічної діяльності, спрямованих на
потреби суспільства; аналітичний метод та методи наукового аналізу, узагальнення стали в нагоді в процесі
встановлення специфіки арт-комунікації у контексті творчо-виробничих аспектів діяльності кінопродюсера.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема арт-комунікації продюсера в контексті його
творчо-виробничої діяльності є предметом спеціального комплексного дослідження; аргументовано та
уточнено зміст поняття «арт-комунікація» як певної специфічної цілісності та єдності взаємопов’язаних
елементів. Висновки. Ознайомлення з матеріалами даного дослідження, збагачує знання щодо специфіки арт комунікації як складової діяльності продюсера в культурі фільмовиробництва в процесі його еволюції й складає
наукове підґрунтя їх використання в навчальних курсах з теорії та історії культури, зокрема кіномистецтва,
кінопродюсування, кінорежисури.
Description:
The purpose of the article is to identify the specifics of art communication in the culture of production both in
the process of filmmaking and in the distribution (distribution) of film products. Methodology. The method of
theoretical analysis of the culture of production activity as a phenomenon of the postmodern and postmodern epoch was
used in the elaboration of the topic; the comparative-historical method was used in the analysis of the evolution of the
producer's activity in cinema; empirical method made it possible to address the practical component of film production
and distribution as structures of socio-cultural and economic activities aimed at the needs of society; analytical method
and methods of scientific analysis, generalizations have come in handy in the process of establishing the specifics of art
communication in the context of creative and production aspects of the film producer. The scientific novelty of the
study is that the problem of art communication of the producer in the context of his creative and production activities is
the subject of a special comprehensive study; the meaning of the concept of "art-communication" as certain specific
integrity and unity of interconnected elements is argued and clarified. Conclusions. Acquaintance with the materials of
this study enriches the knowledge about the specifics of art communication as a component of the producer's activity in
the culture of film production in the process of its evolution and is the scientific basis for their use in courses on theory
and history of culture, including cinema, film production, film directing.