dc.contributor.author |
Спольська, Олена Володимирівна |
|
dc.date.accessioned |
2022-06-21T09:45:41Z |
|
dc.date.available |
2022-06-21T09:45:41Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Спольська О. В. Діяльність музичних товариств Східної Галичини як передумова розвитку фахового виконавства (перша третина XX) // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 4. С. 177-182. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4231 |
|
dc.description |
The purpose of the article is to present the activities of music societies in Eastern Galicia during the late nineteenth – first third of the twentieth century, which laid the foundations for the development of national professional
music education and performance, including piano. The methodological basis of the publication is historical-stylistic
and comparative approaches, methods of historical-cultural discourse (V. Cherkasov), fundamental historical musicological positions (L. Korniy, L. Kianovska, etc.). Problems of musical culture, education, and performance were
considered by Galician musicians of that time (S. Lyudkevych, V. Barvinsky, N. Nyzhankivsky, etc.) in the broader
context of national and cultural life, cooperation of Ukrainian cultural and educational societies, the active position of
composers, performers, and teachers, which contributed to the development of professional education and performance,
music culture in general. This methodological approach was continued by modern musicologists (M. Zagaykevych,
L. Kiyanovska, L. Korniy, L. Mazepa, M. Cherepanin, etc.), who interpret the cultural and artistic life of Galicia in the
second half of the nineteenth - early twentieth century. as a turning point in the process of formation of professional
musical culture, due to the adoption of the so-called "cultural autonomy" (1867). Scientific novelty. A significant role
in this process was played by music centers founded by the Society for the Distribution of Music in Galicia, the
Galician Music Society (hereinafter - the Polish Music Society), the GMT Conservatory (1854) as the main musical
educational institution in Galicia in the second half of the nineteenth century. The role of Ukrainian music societies was
important, most of all – the centers of "Boyan" and "Union of Boyans", Music Society M. Lysenko, which became the
basis for the establishment of the Ukrainian professional music institution – Higher Music Institute (1903), then -
Lysenko Higher Music Institute (VMIL), the activities of an extensive network of its branches in various cities of
Galicia. Significant educational activities of cultural, educational, and musical societies have encouraged professional
composers to create original musical works, arrangements of folk songs, compiling the appropriate professional
repertoire. In turn, this necessitated the development of professional music criticism in the Ukrainian periodicals.
Analyzing the socio-cultural context of music societies, we relied on the developed classifications of their activities
(N. Kobrin). This allowed us to outline the role of numerous monographic and thematic concerts dedicated to Ukrainian
and Western European composers, solo concerts of prominent Ukrainian vocalists, and instrumentalists in the growth of
performing skills of Ukrainian artists of this period. Conclusions. Conclusions are made about the decisive role of the
network of cultural, educational, and musical societies of Eastern Galicia in the late nineteenth - first third of the
twentieth century. in the process of development in the region of musical performance and musical culture in general. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Метою публікації є представлення діяльності музичних товариств у Східній Галичині впродовж кінця ХІХ
– першої третини ХХ ст., які заклали основи розвитку національної професійної музичної освіти і виконавства,
зокрема і фортепіанного. Методологічною основою публікації є історико-стильовий та компаративний
підходи, методи історико-культурологічного дискурсу (В. Черкасов), фундаментальні історико-музикознавчі
позиції (Л. Корній, Л. Кияновська та ін.). Проблеми музичної культури, освіти та виконавства розглядалися
тогочасними галицькими музикантами (С. Людкевич, В. Барвінський, Н. Нижанківський та ін.) у ширшому
контексті національно-культурного життя, співпраці українських культурно-просвітницьких товариств,
активної позиції композиторів, виконавців і педагогів, що сприяло розвитку фахової освіти та виконавства,
музичної культури загалом. Цей методологічний підхід продовжили сучасні музикознавці (М. Загайкевич,
Л. Кияновська, Л. Корній, Л. Мазепа, М. Черепанин та ін.), які трактують культурно-мистецьке життя Галичини
другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як переломний момент у процесі становлення професійної музичної
культури, обумовлений прийняттям так званої «культурної автономії» (1867). Наукова новизна. Значну роль у
цьому процесі відіграли музичні осередки, засновані при «Товаристві для розповсюдження музики в Галичині»,
діяльність Галицького Музичного товариства (далі – Польського Музичного товариства), консерваторії
Галицького Музичного товариства (1854) як основного музичного освітнього закладу Галичини ІІ половини
ХІХ століття. Важливою була роль українських музичних товариств, найбільшою мірою – осередків «Боянів»
та «Союзу Боянів», Музичного товариства ім. М. Лисенка, що стало підґрунтям для закладення українського
фахового музичного закладу – Вищого музичного інституту (1903), далі – Вищого музичного інститут імені
Лисенка (ВМІЛ), діяльності розгалуженої мережі його філій у різних містах Галичини. Значна просвітницька
діяльність культурно-просвітницьких та музичних товариств спонукала професійних композиторів до
створення оригінальних музичних творів, обробок народних пісень, укладання відповідного фахового
репертуару. У свою чергу, це обумовило необхідність розвитку фахової музичної критики на шпальтах
української періодичної преси. Аналізуючи соціокультурний контекст діяльності музичних товариств, ми
опиралися на розроблені класифікації щодо напрямків їх діяльності (Н. Кобрин). Це дозволило окреслити роль
численних монографічних та тематичних концертів, приурочених українським і західноєвропейським
композиторам, сольних концертів видатних українських виконавців вокалістів та інструменталістів у процесі
зростання виконавської майстерності українських митців означеного періоду. Висновки. Зроблено висновки
про визначальну роль діяльності мережі культурно-просвітницьких та музичних товариств Східної Галичини
кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. у процесі розвитку у регіоні музичного виконавства і музичної культури
загалом. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
музична культура |
uk_UA |
dc.subject |
музичне виконавство |
uk_UA |
dc.subject |
Вищий музичний інститут |
uk_UA |
dc.subject |
Галицьке Музичне товариство |
uk_UA |
dc.subject |
Музичне товариство ім. М. Лисенка |
uk_UA |
dc.title |
Діяльність музичних товариств Східної Галичини як передумова розвитку фахового виконавства (перша третина XX) |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Activities of music societies of Eastern Galicia as a prerequisite for the development of professional performance (ist third of the XX century) |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |