УКРАЇНСЬКЕ «ШІСТДЕСЯТНИЦТВО» У КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ХХ СТОЛІТТЯ

Abstract

Мета даної статті полягає у визначенні історичного значення діяльності та творчості вітчизняних митців-шістдесятників у контексті національного відродження ХХ століття. Методологія дослідження базується на застосуванні порівняльно-історичного методу, що дозволяє встановити значення мистецтва 1960-х рр. у національному відродженні ХХ століття. Наукова новизна статті полягає у розкритті генетичних основ національної традиції в мистецтві представників українського «шістдесятництва» та його значення у вітчизняній культурі минулого століття. Висновки. Основні ознаки національного відродження періоду 1960-х років (творча і суспільна активність митців; збудження інтересу до власної історії, мови, культури, національної традиції; прагнення до свободи художнього мислення; розвиток у нових суспільно-політичних умовах революційних ідей Т. Г. Шевченка; реабілітація постраждалих представників «Розстріляного відродження» та їх мистецьких ідей; активне відображення звичаїв, характеру, почуттів українців; символізм образів, що розкривають дух, самоусвідомлення народу, прагнення втілити національну ідею; монументальність та поліжанровість мистецтва; поєднання європейських сучасних мистецьких технік із елементами українського фольклору) доводять, що рух українського «шістдесятництва» виступає потужною зв’язуючою фазою у відродженні та розвитку національної традиції у вітчизняній культурі ХХ століття.