Короткий опис(реферат):
У статті розкривається філософська проблематика музичного мислення українських композиторів, яка є важливою складовою творчості, що протягом останнього півстоліття вельми різноаспектно розкривається у вимірах своєї еволюції від натурфілософського, піфагорійського розуміння музичної образності та структури до філософії медитації, відображення світоглядних систем Сходу та озвучених платонівських ідей у музиці. Таким чином, українські митці, застосовуючи авербальну музичну палітру, торкнулися цілого пласту світової філософії у її давньогрецькій та східній традиціях. Очевидно, що дуалізм феноменів омузичненої філософії та музики як філософії звуків є актуальним предметом дослідження, який потребує подальшої теоретичної рефлексії у інтердисциплінарній площині філософії музики та філософії музичного аналізу.