Короткий опис(реферат):
Метою роботи виступає розмежування предмета антропології та культурології по відношенню їх до
мистецтвознавства і в аналогії до науково-мистецького комплексу тривіум-квадривіум Середньовіччя й Ренесансу.
Методологічною основою є герменевтично-компаративний метод, що виходить з інтонаційного підходу, прийнятому
в мистецтвознавстві, починаючи з музикознавства-літературознавства й лінгвістики – аж до теорії кінематографу, як
то зазначено у працях А. Канарського, Є. Куца, О. Маркової, О. Муравської, А. Соколової та ін. Загальнонаукові
методи: аналітичний та історико-описовий, що формували, у тому числі, методологічні засади прийнятих до
дослідження наукових областей антропології та культурології (Р. Барт, Ю. Богуцький, С. Кримський, О. Маркова,
В. Шейко, О. Шпенглер), також суттєві для пізнання пошукуваних закономірностей та узагальнень. Наукова новизна
дослідження зумовлюється оригінальністю теоретичного принципу розмежування аналізованих наукових і навчальних
дисциплін, а також новизною зіставлень предметного ряду дослідження. Висновки. Культурологія cпирається на
поняття культури, похідне від кореневого значення терміну («культ»), що визначає якість та цільове призначення
«обробки» (лат. culture – «обробка»), яке зазначає ідеальне установлення. А усвідомленням символічності останнього
виступає мистецтво, синкретично подаване у першооритуальній діяльності. Антропологія, як біологічна в першу
чергу наука із семіотично-раціоналістичною спрямованістю подання людської суті, спирається на логічно-життєву
зв’язаність предметів-якостей, що складають виробничо-споживчий діяльнісний ланцюг, у тому числі, ідеально культурного виходу. І культурологія, і антропологія відтворюють комплексність зіставленості різних наук в
демонстрації своєї специфіки, нагадуючи квадривіум Середньовіччя-Ренесансу у згоді із неоренесансними й
необароковими вимірами епох модерну й постмодерну ХХ–ХХІ століть.
Суть розробки, основні результати:
The purpose given work emerges the delimitation of the subject to anthropology and culturology on attitude them to
sciences of art and in analogies with scientifically-artistic complex trivium-quаdrivium of Muddle ages and Renaissance. The
methodological base is a hermeneutic-cоmpаrаtive method, outgoing from the intonation approach, accepted in science, as
from musicology-science of literature and linguistics up to the heory of the kinematograph as defined in works A. Kanarskiy,
E. Kuc, O. Markovf, A. Sokolova and other. General science methods, analytical and historian-descriptive, which formed
including methodological bases taken to study of the scientific areas to anthropologies and culturology (R. Bаrthes,
Yu. Boguckiy, S. Krymskiy, O. Markova, V. Sheiko, O. Spengler), also essential for cognition of the sought regularities and
generalizations. The scientific novelty of the study is defined originality of the theoretical principle of the delimitation
considered scientific discipline, as well as novelty of the collations of the subject row of the study. Conclusions. Cultural science
based on notion of the culture, derived by root importance of the term ("cult"!), defining quality and target purpose that
"processing" (lat culture – "processing"), personifying ideal determination, but realization symbolism last emerges the art, given to primevel activity. The anthropology, as biological in the first place science with semiotic-rationalist directivity of the
presentation to human essence, rests in logically-life relatedness subject-quality, forming production-consumer chain of actions,
including ideal-cultural output. And culturology, as well as anthropology reproduce complex of collations of the different
sciences in demonstrations of its specifics, reminding quаdrivium of Muddle ages-Renaissance in consent with nеоrenaissance
and nеоbаrocco measurements of the epoches of the modern style and postmodern of XX–XXI sentures.