Цифровізація музичної індустрії: тенденції і перспективи

Abstract

Мета статті – проаналізувати головні тенденції і простежити перспективи цифровізації музичної індустрії. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів наукового пізнання та системного аналізу (дедукції, індукції, аналізу і синтезу). Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні та аналізі головних тенденцій цифровізації музичної індустрії, окресленні перспектив її подальшого розвитку та проблематики її культурологічного дослідження. Висновки. Наголошено, що технології соціальних медіа, доповненої і віртуальної реальності та штучного інтелекту, потокове передавання, докорінно трансформували способи взаємодії виконавців зі слухачами. Досягнення музичних технологій стимулювали появу ноу-хау у створенні музики, що, зрештою, і є суттю мистецтва. Акцентовано увагу на очевидності потреби вивчення тенденцій розвитку музичної індустрії – незворотність і непередбачуваність технологічних змін, а також неоднозначність їх оцінювання спонукають до ґрунтовного дослідження специфіки цифровізації, переваги зваженого впровадження якої зумовлюють її стрімке розповсюдження та забезпечують всезростаючий вплив на всю галузь музики. Відзначено, що на особливу дослідницьку увагу заслуговують принципи функціонування музичної індустрії, нові можливості створення музики, варіанти взаємодії виконавців, музикантів, слухачів і посередників, тактика музичного споживання, а також інші перетворення. Розгляду вимагають і питання культурологічних наслідків цифровізації музичної індустрії, серед яких припущення про можливість зникнення спеціальностей композитора, диригента, виконавця, музикознавця та ін. Опис трансформацій, що відбуваються в галузі, може вказати напрям дій, необхідних для збереження рівноваги в ситуації, породженій цифровізацією.