Короткий опис(реферат):
Мета статті – проаналізувати головні тенденції і простежити перспективи цифровізації музичної індустрії.
Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів наукового пізнання та системного аналізу
(дедукції, індукції, аналізу і синтезу). Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні та аналізі
головних тенденцій цифровізації музичної індустрії, окресленні перспектив її подальшого розвитку та
проблематики її культурологічного дослідження. Висновки. Наголошено, що технології соціальних медіа,
доповненої і віртуальної реальності та штучного інтелекту, потокове передавання, докорінно трансформували
способи взаємодії виконавців зі слухачами. Досягнення музичних технологій стимулювали появу ноу-хау у
створенні музики, що, зрештою, і є суттю мистецтва. Акцентовано увагу на очевидності потреби вивчення
тенденцій розвитку музичної індустрії – незворотність і непередбачуваність технологічних змін, а також
неоднозначність їх оцінювання спонукають до ґрунтовного дослідження специфіки цифровізації, переваги
зваженого впровадження якої зумовлюють її стрімке розповсюдження та забезпечують всезростаючий вплив на
всю галузь музики. Відзначено, що на особливу дослідницьку увагу заслуговують принципи функціонування
музичної індустрії, нові можливості створення музики, варіанти взаємодії виконавців, музикантів, слухачів і
посередників, тактика музичного споживання, а також інші перетворення. Розгляду вимагають і питання
культурологічних наслідків цифровізації музичної індустрії, серед яких припущення про можливість зникнення
спеціальностей композитора, диригента, виконавця, музикознавця та ін. Опис трансформацій, що відбуваються
в галузі, може вказати напрям дій, необхідних для збереження рівноваги в ситуації, породженій цифровізацією.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to analyze the main trends and trace the prospects of the music industry’s
digitalization. The research methodology is based on the application of methods of scientific knowledge and systems
analysis (deduction, induction, analysis, and synthesis). The scientific novelty of the obtained results is identifying and
analyzing the main trends in the digitalization of the music industry and outlining the prospects for its further development
and issues of its cultural research. Conclusions. It is emphasized that the technologies of social media, augmented and
virtual reality, and artificial intelligence, streaming have radically transformed the ways of interaction between performers
and listeners. Advances in music technology have stimulated the emergence of know-how in the creation of music, which,
after all, is the essence of art. Emphasis is placed on the obvious need to study trends in the music industry – the
irreversibility and unpredictability of technological change; also, the ambiguity of their evaluation encourages a thorough
study of the digitalization specifics, which benefits of balanced implementation lead to its rapid spread and provide a
growing impact on the entire music industry. It is noted that the principles of the music industry, new opportunities for
music creation, options for interaction between performers, musicians, listeners and intermediaries, tactics of music
consumption, as well as other transformations deserve special research attention. The culturological consequences issues
of digitalization of the music industry also require consideration, including assumptions about the possible disappearance
of the specialties of composer, conductor, performer, musicologist and others. The description of the transformations
taking place in the industry can indicate the line of actions necessary to maintain balance in the situation caused by
digitalization