Онтогенез хореографічної культури Прикарпаття від витоків (первинних джерел) – до кінця ХVІІІ століття

Abstract

Мета статті – вивчити та описати особливості онтогенезу танцювальної культури Прикарпаття, його значення для хореографічної культури та українців як нащадків культурної хореографічної спадщини предків. Методологія. Поставлена в статті мета зумовила використання низки дослідницьких методів, a саме: описового, логічного, історичного, системного методів. Компаративний метод дав змогу з’ясувати етнокультурні механізми зародження, становлення й розвитку хореографії Прикарпаття як цілісного феномену. У роботі використано порівняльний аналіз та синтез положень фахових праць дослідників у галузях історії, культурології, етнографії, філософії, мистецтвознавства, пов’язаних з темою статті. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше цілісно досліджено різні аспекти онтогенезу хореографічної культури Прикарпаття в контексті її історичного розвитку, визначено особливості становлення танцювальної культури, зумовлені впливами культур сусідніх народів. Висновки. Танець є художнім засобом для засвоєння глядачем традиційних ознак, етики спілкування, історичного минулого, традицій та побуту пращурів. Унікальність культурних традицій, звичаїв, вірування, географічного положення та економічно-політичної ситуації зумовило становлення Прикарпатської хореографічної культури. Онтогенез та тенденції розвитку танцю Прикарпаття сприяли створенню оригінальної, самобутньої, неповторної хореографічної культури.