Abstract:
Мета статті – виявити особливості кінестетичної емпатії у контексті специфіки танцювального партнерства
в сучасному танці. Методологія дослідження. Застосовано метод когнітивного та системного аналізу (для
виділення базових сутнісних характеристик кінестетичної емпатії та її прояву в сучасному танці);
компаративістський метод (для виявлення особливостей танцювального партнерства в сучасному танці); метод
теоретичного узагальнення (для формулювання висновків дослідження). Наукова новизна. Досліджено
кінестетичну емпатію в сучасному танці крізь призму танцювального партнерства; уточнено поняття
«кінестетика», «емпатія» та «кінестетична емпатія» в контексті специфіки танцювального мистецтва; розглянуто
розвиток кінестетично-емпатичного підходу в сучасному танці в ретроспективі; проаналізовано особливості
прояву кінестетичної емпатії в процесі партнерської взаємодії. Висновки. Акт сучасного танцю – унікальний
патерн свідомих рухів у часопросторі, а танцюрист, наділений здатністю виходити за його межі, може викликати
нелокальне переживання у себе і партнера в кінестетичному спілкуванні. Споглядаючи за тілом партнера в русі,
він бачить можливий рух, що може бути здійснений його власним тілом. Дослідження виявило, що кінестетична
емпатія в танцювальному партнерстві сучасного танцю репрезентована характером стосунків, специфікою
фізичних параметрів виконання, зовнішньою формою існування і ґрунтується на трьох основних аспектах:
контакт (безпосередньо фізичний, емоційних візуальний та ін.); узгодженість дій; взаєморозуміння (проявляється
як у функціональних технічних характеристиках, від збігання ритму, узгодженості кроків до візуальної
узгодженості, так і в етиці контакту). Розглядаючи партнерство між танцюристами як риторичний акт, що
спирається на певний тип невербальної впевненості між двома (і більше) людьми, які рухаються разом фізично
та/або енергетично (за Ф. Відріном) і включає час, баланс, силу, тілесну форму та індивідуальність, поєднані в
русі (за К. Лоузу), можемо констатувати, що концепція кінестетичної емпатії в контексті специфіки партнерської
взаємодії в сучасному танці проявляється як емпірична взаємодія між виконавцями, що втілює аспекти їх рухів.
Ця унікальна взаємодія позиціюється як сенсорний досвід, якому сприяють емоційна складова, пам’ять та уява
танцюристів – аспекти емоцій та пам’яті стають способами кінестетичного посилення їх взаємодії. Танцюристи
створюють рухові образи, які поєднують позиції руху, таким чином їх партнери можуть кінестетично переживати
динаміку послідовностей руху, а завдяки кінестетичній уяві вони «підключитися» до енергії та ритмів рухів
партнера.
Description:
The purpose of the article is to identify the features of kinesthetic empathy in the context of the specifics of dance
partnership in modern dance. Research methodology. The method of cognitive and systems analysis was used (to
highlight the basic essential characteristics of kinesthetic empathy and its manifestation in modern dance); comparative
method (to identify the features of dance partnership in modern dance); method of theoretical generalization (to formulate
research conclusions). Scientific novelty. Kinesthetic empathy in modern dance has been studied through the prism of
dance partnership; the concepts of "kinesthetics", "empathy" and "kinesthetic empathy" in the context of the specifics of
dance art are specified; the development of the kinesthetic-empathic approach in modern dance in retrospect is considered;
the peculiarities of the manifestation of kinesthetic empathy in the process of partnership interaction are analyzed.
Conclusions. The act of modern dance is a unique pattern of conscious movements in space-time, and a dancer endowed
with the ability to go beyond it can cause a local experience in himself and his partner in kinesthetic communication.
Contemplating the body of a partner in motion, he sees a possible move that can be made by his own body. The study
found that the nature of relationships represents kinesthetic empathy in the dance partnership of modern dance, the
specifics of physical performance parameters, external form of the existence and is based on three main aspects: contact (direct physical, emotional, visual, etc.); coherence of actions; mutual understanding (manifested both in functional
technical characteristics, from the coincidence of rhythm, consistency of steps to visual consistency, and in the ethics of
contact). Considering the partnership between dancers as a rhetorical act based on a particular type of nonverbal
confidence between two (or more) people who move together physically and/or energetically (according to F. Adrin) and
includes time, balance, strength, body shape, and personality, united in movement (according to K. Lowe), we can state
that the concept of kinesthetic empathy in the context of the specifics of partnership in modern dance is manifested as an
empirical interaction between performers, embodying aspects of their movements. This unique interaction is positioned
as a sensory experience facilitated by the emotional component, memory, and imagination of the dancers - aspects of
emotions and memory become ways to kinesthetically enhance their interaction. Dancers create motor images that
combine positions of movement, so their partners can kinesthetically experience the dynamics of movement sequences,
and thanks to the kinesthetic imagination, they "connect" to the energy and rhythms of the partner's movements.