Abstract:
Мета роботи – довести взаємозалежність біографічних подій і творчих досягнень метра, обґрунтувати
позицію, що опуси є вагомою часткою життєпису. Методологія дослідження базується на застосуванні низки
підходів: аналітичного – опановуючи джерела за темою праці; міждисциплінарного – отримуючи інноваційні
відомості з питань літописного дискурсу; системного – всебічно осягаючи означену проблематику;
біографічного – студіюючи розмаїті аспекти існування автора; культурологічного – вивчаючи зв’язки суспільних,
ментальних явищ в індивідуальній історії персони; герменевтичного – пояснюючи зміст хронік; теоретичного
узагальнення – підсумовуючи основні позиції розвідки й ін. Наукова новизна. Вперше у вітчизняній
гуманітаристиці художній зразок тлумачиться структурним компонентом літопису митця. Висновки. Біографія
майстра – особлива форма репрезентації, інтерпретації його життєтворчої концепції, поданої крізь призму
цивілізаційних процесів, особистісних уболівань, громадських надбань. Жанр фіксує найсуттєвіші площини
побутування людини, транслює креативну, бутійну, аксіологічну парадигми. Здобутки маестро відображають
домінуючі онтологічні концепти, постають значущою складовою хронік. Опус – духовний артефакт,
багатоелементний текст, виражений специфічною мовою (вербальною, звуковою, колористичною, символічною,
образною тощо), який відтворює розмаїті виміри існування homo sapiens (минуле, теперішнє й майбутнє), тим
самим утворює культурний, національний, смисловий поліфонізм. Напрацювання метра віддзеркалюють
провідні результати переусвідомлених приватних перепитій, висвітлюють знакові соціальні, політичні,
громадські та ін. події. Завдяки цьому вони є конструктивною одиницею не тільки біографії діяча, але і певного
середовища, країни, доби тощо.
Description:
The thesis objective is to confirm the mutual relation of biographic events and the master’s artistic achievements,
as well as to justify the viewpoint of opuses being a considerable part of biography. The research methodology is based
on implementing a range of the following approaches: analytical – by grasp of the sources referring to the thesis issue;
interdisciplinary – by obtaining innovation data on the chronicle discourse issues; systemic – by comprehensive reviewing
the problematic field under consideration; biographic – by studying various aspects of the author’s existence; culture
studies – by considering the links between social, mental phenomena in the personality’s individual history; hermeneutic –
by explaining the chronicle’s content; theoretic generalization – by summarizing the key research positions, and some
others. The scientific novelty lies in the fact that for the first time ever in national humanitarian studies the artistic pattern
is identified as a structural component of the artist’s chronicle. Conclusions. The master’s biography is a specific form
of representing and interpreting his life and creativity conception brought through the prism of civilization processes,
personal concern, civil heritage. The genre fixes the most essential domains of an individual’s existence and represents
the creative, existential and axiological paradigm. The master’s achievements reflect the predominant ontological
concepts and stand out as a significant chronicle constituent. An opus is a mental artifact, a multi-component text
expressed with specific (verbal, sound, color, symbol, image-bearing) language reproducing various time dimensions of
homo sapiens existence (the past, the present and the future), thus creating cultural, national, sense polyphony. The
master’s activity reflects the key results of reconsidered private complications and reveals significant social, political,
civil and other events. Due to this, they stand out as a constructive unity of not only the artist’s biography but also of a
certain environment, country, era, etc.