Abstract:
Мета роботи. Дослідження має на меті дослідити зміст державної політики, здійснюваної в Україні
протягом останніх 30 років щодо суб’єктів державної циркової системи. Потребують аналізу кроки, здійснені
Міністерством культури стосовно реформування організаційно-творчого устрою, моделей ієрархічної структури
та управління системою, принципів субсидіювання та оподаткування підприємств галузі тощо. Методологія
роботи. Застосовано історико-фактографічний метод, що дозволяє задокументувати хід реформаторських зусиль
держави, відобразити динаміку процесу трансформацій. Компаративний аналіз змісту нормативно-правових актів та
наслідків їхньої дії дає змогу проаналізувати ефективність державних заходів. Таким чином, перевагу віддано
емпіричним методам, з огляду на потребу опрацювання архівних даних. Наукова новизна. Уперше в Україні
розглянуто вплив державної політики на результативність державної циркової системи протягом останніх трьох
десятиліть. Проаналізовано ефективність та наслідки державного втручання. Розуміння вад політики сприятиме
оптимізації управління цирковим комплексом, яка є темою подальших досліджень. Висновки. Констатовано
низьку ефективність регулятивного впливу через брак послідовності й системного підходу, відставання від вимог
часу та нерозуміння механізмів циркової системи, декларативність рішень. Показовим є відсутність профільного
закону щодо циркової справи та брак у Мінкультури спеціального підрозділу, укомплектованого компетентними
управлінцями цирку. Ідея централізації циркової справи та налагодження спільного конвеєру відображає,
вірогідно, єдино можливу формулу збереження державної циркової системи, однак потребує реальних
мотиваційних механізмів її втілення. Поки що держава їх не запропонувала. Водночас заслугою держави є майже
цілковите збереження майнового комплексу циркової системи, завдяки забороні приватизації цирків (донедавна),
а також хоч і мінімальним, але гарантованим асигнуванням. Це не забезпечує розвитку, але дає циркові шанс на
майбутнє.
Description:
The purpose of the article is to study the state policy performed by Ukraine over the state-owned circus system’s
subjects during the last 30 years. The purpose is also to analyze the steps taken by the Ministry of Culture in order to
reform the organizational and creative structure of the national circus, its attempts to change existing models of
hierarchical structure and management, principles of state subsidizing, and taxation of circus enterprises, etc.
Methodology. The historic-factual method is used in order to document the course of the government’s reform efforts,
to reflect the dynamic of the transformations process. Comparative analysis of the legislative acts and their consequences
is applied in order to analyse effectiveness of the the measures applied by the government. So, empiric methods are given
priority because of the need to process archival data. Scientific novelty. For the first time in Ukraine the impact of the
state policy performed during the last 30 years on the performance of the state-owned circus system is studied. The
effectiveness and consequences of the state government's regulative invasion into the system are analyzed. Realizing of
the state politics defects may contribute to optimisation of the circus system governing, which is the topic for the further
studies. Conclusions. Low efficiency of the regulatory influence was detected and it is explained by the deficit of
consistent and systemic approach, lagging behind modern requirements, misunderstanding of the circus system
mechanisms, and declarative decisions. The lack of a special law on circus industry as well as a competent circus
managers’ absence in the Ministry of Culture are significant facts. Probably, the ideas of centralised management and a
single artistic conveyor reflect the only viable decision for the state circus system’s survival, but their implementation assumes
some strong motivational mechanisms. And they have not yet been designed. At the same time, the government managed to
save a property complex of the circus system almost fully, due to the ban on the circuses privatization (until recently) and due
to the minimum but guaranteed funding. That does not ensure the stable development but provides the circus with a chance for
the a better future.