Короткий опис(реферат):
Мета роботи – відповідно до концепції теоретиків культури виявити особливості імплементації
категорій постмодернізму в життєписі майстра. Методологія дослідження. Застосовано комплекс підходів
задля цілісного осягнення означеної проблематики: біографічний, аналітичний, історичний, герменевтичний,
системний, теоретичного узагальнення та ін. Наукова новизна. Вперше національна гуманітаристика
представлена працею, що розкриває літопис креативної персони з позиції втілення засад постмодернізму.
Висновки. Постмодернізм – художньо-естетичний рух другої половини ХХ – початку ХХІ століття, котрий
характеризується унікальним світоглядом, спрямованим на соціокультурне оновлення, пошуки прогресивних
шляхів еволюції духовності, заперечення традиційних уявлень про мистецтво. Зазначений напрям абсолютизує
антропологічні питання, тому його домінуюче завдання – опанувати сутність креативної персони як рушійної
сили онтологічних процесів. Біографія діяча постає центральним персонологічним жанром, здатним звершити
філантропічні вимоги віку. Її зміст, призначення, умови побутування зумовлені впливом основних
філософських категорій доби: плюралізм, гра, іронія, інтертекстуальність та ін. Плюралізм проявляється через
прийняття істинності багатогранних поглядів, усіляких тлумачень обліку метра, множинності варіантів
презентації, залежно від інтелектуально-морального рівня публіки. Гра ілюструє смисл творчої практики:
свободу, здатність забавлятися зі значеннями, контекстами, символами, кодами. Вона позбавляє літопис
раціоцентричності, надмірної серйозності, сприяє об’ємній репрезентації персонажа. Іронія – гуманістична
дефініція, прагне реставрувати справжнє єство маестро, хоча в нетиповій, іноді несерйозній формі. Такий
погляд різнобічно, емоційно, епатажно відновлює образ, здобутки особистості, адресує їх майбутньому
поколінню реципієнтів. Інтертекстуальність – демонстрація майстра, що вбирає написи, семантику життєписів,
здійснених дослідниками попередніх періодів. Сучасний автор примножує чужий досвід, дає йому модерне
знання, яке транслюється з позиції постмодерністської парадигми.
Суть розробки, основні результати:
The thesis objective is to reveal the specifics of implementing postmodernism categories in the artist’s
biography via involving the conceptions of culture theorists. The research methodology: a complex of approaches has
been applied for the integral comprehension of the given issues, i.e. biographical, analytical, historical, hermeneutic,
systemic, the one of theoretic generalisation and some others. The scientific novelty. For the first time ever, national
humanitarian studies are represented by the thesis identifying the issue of a creative personality’s biography from the
position of implementing postmodernism basics. Conclusions. Postmodernism is the artistic and aesthetic trend of the
late XX – early XXI centuries being characterized as a unique outlook focused on sociocultural renewal, seeking the
progressive ways of spiritual evolution and denying the traditional ideas of art. The aforementioned trend absolutizes
anthropological issues, thus, its predominant task is the grasp of the creative personality essence as the driving force of
ontological processes. The artist’s biography becomes the central personality-focused genre able to meet the
philanthropic needs of the century. Its content, purpose and existence conditions are presupposed by the impact of the
basic philosophical categories of the era: pluralism, play, irony, intertextuality and some others. Pluralism is revealed
via admitting the truthfulness of multifaceted views, different interpretations of the master’s biography and the
multitude of presentation variations depending upon the intellectual and moral level of the audience. The play illustrates
the artistic practice sense: freedom, the ability of meanings, contexts, symbols and codes amusement. It deprives the
biography of ratiocentrism, excessive seriousness and contributes to the character’s profound representation. Irony is a
humanistic definition focused on restoring the master’s genuine essence, though in a non-typical, occasionally frivolous form. This viewpoint renews the image and the personality’s achievements in a multifaceted, emotional, and outrageous
way, as well as addresses them to the future generation of the recipients. Intertextuality is the master’s demonstration
embracing the writings and semantics of the biographies accomplished by scholars of the preceding eras. A
contemporary author multiplies different experiences and provides modern awareness being interpreted from the
position of postmodernism paradigm.