Abstract:
Метою статті є аналіз напрямів роботи науково-педагогічних працівників, що забезпечують викладання
курсу «Філософія» як загальноосвітньої дисципліни студентам нефілософських спеціальностей, з формування
української ідентичності в здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня в умовах новітньої війни росії проти
України. У статті зазначено, що в українському суспільстві стрімко зростає запит на системне розуміння
феномену української ідентичності, за цих умов заклади вищої освіти мають напрацювати дієві шляхи в напрямі
формування в студентів української ідентичності. Висвітлено результати напрацювань кафедри філософії і
педагогіки Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) з формування української
ідентичності в процесі викладання курсу «Філософія» в період війни росії проти України та запровадження в
Україні воєнного стану. Вказано, що викладання курсу «Філософія» є потужним ресурсом для генерування основ
формування української ідентичності в майбутнього випускника ЗВО. Повномасштабне вторгнення росії в
Україну засвідчило, що викладач ЗВО має не лише забезпечити якісну предметно-професійну підготовку
майбутнього фахівця, але й віднайти належне місце в навчальному процесі для справи формування української
ідентичності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні таких загальнонаукових методів, як
спостереження та узагальнення, аналіз і синтез. Наукова новизна статті полягає в ознайомленні освітньої
спільноти з досвідом роботи кафедри філософії та педагогіки КНУКіМ з формування в студентів української
ідентичності в процесі викладання курсу «Філософія» у воєнний час. Висновки. З’ясовано, що аналіз понять
«національна ідентичність», «індивідуальна», «колективна», «усвідомлена», «неусвідомлена» та «фрагментарна»
ідентичність у світових інтелектуальних студіях та українському суспільно-політичному дискурсі; висвітлення
підходів до потрактування української національної ідеї як стрижня української ідентичності, розвінчування
міфів російської пропаганди, обговорення зі студентами важливих тем сьогодення; створення в навчальному
просторі атмосфери м’якого переконання в необхідності побудови україномовного суспільного простору;
залучення до навчального процесу сучасного україномовного контенту – усе це є шляхами формування в
студентів стійкої української ідентичності, важливими напрямами навчально-методичної роботи викладача.
Description:
The purpose of the article is to analyse the trends in activities by academic and teaching personnel of "Philosophy"
course as a general subject to students of non-philosophical specialties, on the formation of Ukrainian identity among
students of the first (bachelor's) level of tertiary education in the conditions of the current russia’s war against Ukraine.
The article states that there is a rapidly growing demand for a systematic understanding of the phenomenon of Ukrainian
identity in the Ukrainian society, so tertiary education institutions should develop effective ways of forming Ukrainian
identity among their students. The results of the work of the Department of Philosophy and Pedagogy of the Kyiv National
University of Culture and Arts (KNUK&A) on the formation of Ukrainian identity in the process of "Philosophy" course
teaching during the war between russia and Ukraine and the imposition of martial law in Ukraine are highlighted. The
article affirms that teaching the "Philosophy" course is a powerful resource for generating the foundations of forming Ukrainian identity in the prospective university graduate. The full-scale invasion of russia into Ukraine proved that the
lecturer of the tertiary education institution should not only provide high-quality subject-professional training for the
prospective graduate, but also find a proper place for the formation of Ukrainian identity during the educational process.
The research methodology is based on the application of such general scientific methods as observation and
generalisation, analysis, and synthesis. The scientific novelty of the research consists in familiarising the educational
community with the work experience of the Department of Philosophy and Pedagogy of KNUK&A on the formation of
Ukrainian identity among students during the "Philosophy" course in wartime. Conclusions. It was found that the way of
forming a stable Ukrainian identity among students, important areas of the lecturer's educational and methodological
work include the analysis of the concepts of "national identity", "individual", "collective", "conscious", "unconscious",
and "fragmentary" identity in global intellectual studies and Ukrainian socio-political discourse; coverage of approaches
to the interpretation of the Ukrainian national idea as the core of Ukrainian identity, debunking the myths of russian
propaganda, discussion with students of currently important topics; creating in the educational space an atmosphere of
soft conviction in the need to build a Ukrainian-speaking social space; and the involvement of modern Ukrainian-language
content in the educational process.