Abstract:
Метою роботи є осмислення процесу комерціалізації графіті в країнах Європи та США, визначення
специфіки взаємодії графіті-художників з рекламною індустрією та приватними компаніями. Методологія
дослідження передбачає використання аксіологічного, семіотичного, компаративного аналізу, герменевтичної
інтерпретації на основі міждисциплінарного – культурологічного та мистецтвознавчого підходів. Зазначений
методологічний інструментарій дав змогу з’ясувати особливості включення графіті до комерційної сфери та
ставлення графіті-художників до означеного явища. Наукова новизна роботи полягає у виявленні динаміки
включення графіті до комерційного виміру мистецтва, визначенні класифікації поведінкових патернів у ставленні
райтерів до «монетизації» їх творчості. Висновки. У європейських країнах та США графіті подолало бар’єр
ворожнечі із суспільством й ототожнення з бунтарським виявом маргіналізованих груп та набуло ознак
легітимізованої форми мистецтва, парадоксально не втративши при цьому романтизованої злочинної
автентичності, що зробила його комерційно затребуваним об’єктом творчості. Взаємодія графіті-райтерів з
комерційним виміром мистецтва зазнала змін. Основними поведінковими патернами в ставленні райтерів до
комерціалізації графіті є негативні, інтегративні та нейтральні, відповідність до яких визначається ступенем
взаємодії з представниками бізнесу та владних структур.
Description:
The purpose of the work is to comprehend graffiti commercialisation process in the European countries and the
USA, determine the peculiarities of interaction between graffiti artists, the advertising industry and private companies.
The methodology of the research stipulates the use of axiologic, semiotic, comparative analysis, hermeneutic
interpretation of the basics of interdisciplinary, namely cultorologic and artistic, approaches. The stated methodological
set of tools allows clarifying the peculiarities of graffiti inclusion into the commercial field and the attitude of graffiti
artists to the defined phenomenon. The scientific novelty of the work consists in the discovery of the dynamics of graffiti
inclusion into the commercial dimension of art, classification of the behavioural patterns in the writers’ attitude to their
art monetisation. Conclusions. Graffiti overcame the barrier of hostility with the society and identification with the rebel
demonstration of marginalised groups and acquired the characteristics of legitimised form of art in the European countries
and the USA, paradoxically holding down therewith romanticised criminal identity that has made it a commercially
demanded artistic object. The main behavioural patterns in the writers’ attitude to graffiti commercialisation are negative,
integrative, and neutral, the correspondence to which is determined by the degree of interaction with business
representatives and authority.