Abstract:
Мета роботи – дослідити культурологічні підвалини сучасної освіти в умовах процесів цифровізації всіх
сфер життєдіяльності суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу,
аналітичного методу, культурологічного, аксіологічного, що дало змогу комплексно розглянути означену
проблематику та сформулювати обґрунтовані висновки. Наукова новизна статті полягає в узагальненні
тверджень щодо визначення ключової ролі культурології і культури на сучасному етапі розвитку освіти, зокрема
в контексті процесів цифровізації суспільства та всіх сфер його життя. Обґрунтовано, що культурологічна
парадигма дає розуміння плюралістичності в освіті, а взаємозв’язок освіти й культури виявляється, передусім,
через людину, яка є системною поєднувальною ланкою культурно-освітньої системи. Висновки. Освіта як
соціальне й культурне явище є невід’ємним складником еволюційного розвитку людства. Метою освіти як
соціокультурного феномену стає переорієнтація її культурної функції, що має бути пріоритетною, відповідати
новим тенденціям соціокультурного розвитку, орієнтуватися на такі культурні домінанти сучасності, як
антропоцентризм, гуманізм, демократизм, духовність, моральність, варіативність, інтегративність. Таке
розуміння сучасної освіти відповідає тенденціям і динаміці сучасної культури, змінює характер дій в освітньому
просторі, розширюючи межі його проєктування. Усвідомлення культурологічних засад освіти сприяє створенню
такого освітнього простору, де найбільш повно взаємодіють різні культури, формуються толерантність і повага,
відбувається усвідомлення, що глобальна культура складається з різних культур, множинність яких і створює її
унікальну мозаїку, забезпечуючи здатність до саморозвитку як культури людства загалом, так і кожної її
складової.
Description:
The purpose of the work is to explore the cultural foundations of modern education in the context of digitalisation
of all spheres of society. The research methodology is based on the application of a systemic approach, as well as
analytical, cultural, and axiological methods, which allow a comprehensive consideration of the given issue and draw
justified conclusions. The scientific novelty of the study consists in the generalisation of statements regarding the
definition of the key role of cultural studies and culture at the current stage of education development, in particular in the
context of digitalisation of society and all spheres of its life. It is substantiated that the culturological paradigm provides
an understanding of pluralism in education; the relationship between education and culture is revealed, first of all, through
a person, who is a systemic connecting link of the cultural and educational systems. Conclusions. Education as a social
and cultural phenomenon is an integral part of the evolutionary development of mankind. The goal of education as a
socio-cultural phenomenon is the reorientation of its cultural function, which should be a priority, to correspond to new
trends of socio-cultural development, to focus on such cultural dominants of today’s world as anthropocentrism, humanism, democracy, spirituality, morality, variability, and integrativeness. This understanding of modern education
corresponds to the trends and dynamics of modern culture, changes the nature of actions in the educational space,
expanding the boundaries of its design. Awareness of the cultural foundations of education contributes to the creation of
such an educational space where different cultures interact most fully, tolerance and respect are formed, there is an
awareness that global culture consists of different cultures, the plurality of which creates its unique mosaic, providing the
ability for self-development as a culture of humanity as a whole, as well as each of its components.