Короткий опис(реферат):
Мета роботи – виявити й класифікувати царські врата Східного Поділля з євхаристійною чашею (потиром),
охарактеризувати принципи зображення, визначити семантику, окреслити територіальні та хронологічні межі
поширення мотиву. Методологія роботи поєднує методи архівної евристики з мистецтвознавчим аналізом
творів. Наукова новизна. Уперше розглянуто шість царських врат XVIII ст. з мотивом потира, що походять
з іконостасів церков Східного Поділля. З’ясовано локалізацію, орнаментальний контекст і семантику мотиву.
Визначено територіальні та хронологічні межі його поширення в регіоні. Висновки. Проаналізований матеріал
засвідчує, що євхаристійні чаші доволі часто вводили в програму декору царських врат Східного Поділля,
причому переважно вони відігравали роль організуючого чинника композиції, оскільки містилися симетрично на
нижній планці стулок і лише зрідка – на стулковій колонці. У більшості випадків виноградні грона відходили
безпосередньо з потира, в одному – висіли обабіч, тобто в усіх пам’ятках (незалежно від стильової дефініції)
унаочнено євхаристійну та христологічну символіку посудини. Царські врата з розглядуваним зображенням
охоплюють південь, північний захід і центр Вінницької області, а також порубіжні території сусідніх областей
у тих самих локаціях (північно-західний, південно-східний напрями). Хоча пам’ятки документально не датовані,
з урахуванням їх стилістичних особливостей та відомостей про дату спорудження храмів можемо стверджувати,
що мотив потира в регіоні використовували впродовж усього XVIII ст., причому одночасно на стулках і стулковій
колонці. Уведений у науковий обіг матеріал розширює усталені уявлення про хронологічні межі побутування
мотиву та спонукає критично поставитися до гіпотези про культурно-історичні причини його запровадження
і згасання відповідно.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to identify and classify the royal gates of Eastern Podillia with the Eucharistic chalice, to
characterize the principles of images, determine semantics, and outline the territorial and chronological boundaries of spreading
the motif. The research methodology combines the methods of archival heuristics with the artistic analysis of works. Scientific
novelty: for the first time, six royal gates of the 18th century with a motif of the chalice, originating from the iconostasis of the
churches of Eastern Podillia, are considered. The localisation, ornamental context and semantics of the motif are clarified. The
territorial and chronological boundaries of its spreading in the region are determined. Conclusions. The analysed material
confirms that the Eucharistic chalices were quite often introduced into the decor program of the royal gates of Eastern Podillia,
and they mainly played the role of the organising composition factor since they were placed symmetrically on the lower bar of
the sashes and only occasionally on the sash column. In most cases, the grapes were removed directly from the chalice, in one
case they hung on both sides, i.e. in all sights (regardless of style definition), the Eucharistic and Christological symbols of the
vessel were unveiled. The royal gates with the considered image cover the south, northwest and centre of the Vinnytsya region,
as well as the border territories of neighbouring regions in the same locations (northwest, south-east directions). Although the
sights are not dated, taking into account their stylistic features and information about the date of the temples' construction, it can
be stated that the motif of the chalice in the region was used throughout the 18th century, and it was simultaneously introduced
into the decor of the sashes and sash column. The material introduced into the scientific area expands the established ideas about
the chronological and territorial limits of existing the motif and prompts a critical attitude to the hypothesis about the cultural
and historical reasons for its introduction and extinction, respectively.