Electronic National Academy of Ukraine on Culture And Arts Management Staff Institutional Repository

Театральна режисура Пітера Холла: специфіка художньої інтерпретації драматургії В. Шекспіра

Show simple item record

dc.contributor.author Пивоварова, Катерина Валентинівна
dc.contributor.author Стрельчук, Вікторія Олександрівна
dc.date.accessioned 2022-11-18T09:25:01Z
dc.date.available 2022-11-18T09:25:01Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Пивоварова К. В., Стрельчук В. О. Театральна режисура Пітера Холла: специфіка художньої інтерпретації драматургії В. Шекспіра. // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 3. С. 300–306 uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4523
dc.description The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the artistic interpretation of W. Shakespeare's drama by the British theatre director Peter Hall and to develop a periodisation of his interpretive strategies in the second half of the 20th century. Research methodology. The research is based on the achievements of the domestic school of theatre studies and the principles of study and analysis of the play, in relation to the historical and cultural context, as well as in relation to the worldview and individuality of the director. The research methodology is based on the traditions of domestic theatre and art studies and modern approaches that combine the methods of related humanitarian disciplines – cultural studies, philosophy, and aesthetics. A complex theatre analysis of the features of the artistic interpretation of W. Shakespeare's plays by P. Hall determines the logic of the research: Through the identification of the director's orientation of the drama, the formation of the principles of play theatre in the director's reading of W. Shakespeare's plays, to the definition of the aesthetic foundations of Peter Hall's direction. The bibliographical method, the method of art analysis, the stylistic method, the systematic method, and the method of comparative analysis are applied. The scientific novelty of the article lies in the fact that, for the first time, it attempts a comprehensive art analysis of the interpretive strategies of the British director Peter Hall in the context of W. Shakespeare's theatrical discourse of the second half of the 20th century (on the material of the performances “Coriolanus”, “War of the Roses”, “Henry VI”, and “Hamlet”); little-known facts from the life and work of P. Hall were introduced into domestic scientific circulation, and an art analysis of the director's most resonant performances was carried out; for the first time, the periodisation of P. Hall's work is proposed, based on the analysis of his performances from the perspective of the given theme, the study of the specifics of the artistic interpretation of W. Shakespeare's drama and the evolution of the master's philosophical and aesthetic vision. Conclusions. The figure of Peter Hall is one of the most significant in the history of British theatre of the 20th and early 20th centuries. The famous theatre director changed the situation and, in many ways, determined the direction of the development of the British theatre by creating repertory troupes based mainly on the works of W. Shakespeare. Based on the art analysis of Peter Hall's work from the perspective of the given topic, the periodisation of his interpretive strategies was developed in accordance with the specifics of the artistic interpretation of W. Shakespeare's drama and the evolution of the director's philosophical and aesthetic vision in the second half of the 20th century. The first period, 1955–1959, is characterised by high creative activity and the ease with which the young director masters the theatrical language, the system of stage thinking of the English theatre of the 1940s–1950s, develops an author's handwriting, emphasising devotion to traditions; performances are distinguished by the delicacy of the reading of W. Shakespeare's drama, aesthetic perfection and the presence of meaningful and verified innovation (for instance, “Twelfth Night”, 1958). The second period, 1959–1968, is characterised by mastering and rethinking the problematics and poetics of W. Shakespeare's drama; in the performances of the 1960s, the aesthetics of the deromantic Brechtian style of P. Hall was formed; the emphasis in productions shifts to the problem of repetition of historical patterns, to the de-aestheticization of events and historical figures; the stylistics of interpretative thought and modern theatrical vocabulary receive a new development. The third period, 1968–1970s, is characterised by the desire to preserve the theatrical tradition from excessive conceptualisation of direction; the strengthening of the importance of protecting W. Shakespeare's drama from modernist interpretations and P. Hall's desire to convey to the viewer the full content of the world's masterpieces due to an in-depth study of the classical text. The fourth period, 1980–1990, marked by the creation and development of a new style of Shakespearean productions, caused by the rethinking of approaches to the figurative translation of classical drama into stage language in accordance with the trends of postmodernism. uk_UA
dc.description.abstract Мета статті – виявити особливості художньої інтерпретації шекспірівської драматургії британським театральним режисером Пітером Холлом і розробити періодизацію його інтерпретаційних стратегій у другій половині ХХ століття. Методологія дослідження базується на напрацюваннях вітчизняної театрознавчої школи та принципах вивчення і аналізу вистави, у зв’язках з історичним та культурним контекстом, а також у співвідношенні до світогляду й індивідуальності режисера; спирається на традиції вітчизняного театро- й мистецтвознавства та сучасні підходи, які поєднують методи суміжних гуманітарних дисциплін: культурології, філософії та естетики. Комплексний театрознавчий аналіз особливостей художньої інтерпретації п’єс В. Шекспіра П. Холлом визначає логіку дослідження: через виявлення режисерської орієнтованості драматургії, становлення принципів ігрового театру в режисерському прочитанні шекспірівських п’єс до визначення естетичних основ режисури Пітера Холла. Застосовано методи: бібліографічний, мистецтвознавчого аналізу, стилістичний, системний, порівняльного аналізу та ін. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше здійснено спробу комплексного мистецтвознавчого аналізу інтерпретаційних стратегій британського режисера Пітера Холла в контексті шекспірівського театрального дискурсу другої половини ХХ століття (на матеріалі вистав «Коріолан», «Війна Троянд», «Генріх VІ», «Гамлет» та ін.); введено до вітчизняного наукового обігу маловідомі факти із життя і творчості П. Холла та здійснено мистецтвознавчий аналіз найбільш резонансних вистав режисера; уперше запропоновано періодизацію творчості П. Холла, засновану на аналізі його вистав у ракурсі означеної теми, дослідженні специфіки художньої інтерпретації шекспірівської драматургії та еволюції філософсько-естетичного бачення майстра. Висновки. Постать Пітера Холла – одна з найвагоміших в історії британського театру ХХ – початку ХХ століття. Відомий театральний режисер змінив стан і багато в чому визначив напрям розвитку британського театру, створивши репертуарні трупи, що спиралися переважно на твори В. Шекспіра. На основі мистецтвознавчого аналізу творчого доробку Пітера Холла в ракурсі означеної теми розроблено періодизацію його інтерпретаційних стратегій відповідно до специфіки художнього трактування шекспірівської драматургії та еволюції філософсько-естетичного бачення режисера в другій половині ХХ століття. Перший період, 1955– 1959 роки, характеризується високою творчою активністю та легкістю, з якою молодий режисер опанував театральну мову, систему сценічного мислення англійського театру 1940–1950-х років, напрацював авторський почерк, акцентуючи на відданості традиціям; вистави вирізняються делікатністю прочитання драматургії В. Шекспіра, естетичною бездоганністю та наявністю осмисленого вивіреного новаторства (наприклад, «Дванадцята ніч», 1958). Другий період, 1959–1968 роки, характеризується опануванням і переосмисленням проблематики й поетики шекспірівської драматургії; у виставах 1960-х років формується естетика деромантизуючого брехтіанського стилю П. Холла; акцент у постановках зміщується на проблематику повторення історичних схем, на деестетизації подій та історичних постатей; новий розвиток отримує стилістика інтерпретуючої думки та сучасної театральної лексики. Третій період, 1968–1970-ті роки, характеризується прагненням до збереження театральної традиції від надлишкової концептуалізації режисури; посиленням важливості захистити драматургію В. Шекспіра від модерністичних трактувань та намаганням П. Холла передати глядачеві всю повноту змісту світових шедеврів завдяки глибинному дослідженню класичного тексту. Четвертий період, 1980–1990 роки, ознаменований створенням і розвитком нової стилістики шекспірівських постановок, викликаних переосмисленням підходів до образного перекладу класичної драматургії на сценічну мову відповідно до тенденцій розвитку постмодернізму. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject Пітер Холл uk_UA
dc.subject театральна режисура uk_UA
dc.subject драматургія uk_UA
dc.subject В. Шекспір uk_UA
dc.subject інтерпретаційні стратегії uk_UA
dc.subject Королівська шекспірівська компанія uk_UA
dc.title Театральна режисура Пітера Холла: специфіка художньої інтерпретації драматургії В. Шекспіра uk_UA
dc.title.alternative Theatre Direction of Peter Hall: Specificity of Artistic Interpretation of W. Shakespeare's Dramaturgy uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account