Abstract:
Мета роботи – дослідити інформаційно-комунікаційне забезпечення розвитку мережі публіч них бібліотек шляхом узагальнення теоретичних підходів до означеного питання. Методологія дослі дження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів вивчення суспільних явищ і процесів
(аналіз, синтез, типологізація, екстраполяція, абстрагування, прогнозування, узагальнення), а також
методів системного, порівняльного та структурно-функціонального аналізу, що дало змогу визначити
актуальні напрями формування основних потреб щодо інформаційно-комунікаційного забезпечення пу блічних бібліотек, з урахуванням сучасного технологічного розвитку та вимог користувачів. Наукова
новизна роботи полягає в розширенні теоретичних аспектів розвитку публічних бібліотек на основі
сучасних напрямів інформаційно-комунікаційного забезпечення. Висновки. Інформаційно-комунікативні
технології суттєво вплинули на життя сучасного суспільства, змінивши підходи до розвитку сфери
публічних бібліотек і сформувавши актуальні напрями надання бібліотечних послуг. У розвитку бібліотечної справи сьогодні утвердився напрям оцифрування культурної та наукової спадщини, створення
електронних каталогів і колекцій та перехід до віддаленої роботи у віртуальному просторі. Визначено, що в умовах цифрової трансформації суспільства необхідний клієнтоорієнтований підхід при
встановленні цілей інформаційно-комунікаційного забезпечення, що враховує інтереси користувачів,
спрямований на виявлення їх потреб та надання необхідних бібліотечних послуг. Важливим вказано
подальший інноваційний і технічний розвиток бібліотечного оснащення з метою збільшення релевантності
в сучасному суспільстві. Публічні бібліотеки мають розширювати інформаційно-комунікаційне забезпечення для надання різних сучасних послуг користувачам, освоюючи нові функції, які дають можливість забезпечувати суспільство актуальною, якісною інформацією, широкими можливостями віддаленого доступу, розвивати медіа- та інформаційну грамотність, формувати на основі комунікативних практик культурну ідентичність людини
Description:
The purpose of the article is to study the theoretical approaches to information and communication support
in the network of public libraries. The research methodology is based on the general scientific methods of studying
social phenomena and processes (namely, analysis, synthesis, typologisation, extrapolation, abstraction, forecasting,
generalisation, as well as the methods of systemic, comparative, and structural-functional analyses). The usage of
these methods enables outlining the current trends of forming information and communication support of public
libraries taking into account modern technological development and user demands. The scientific novelty of the
paper consists in expanding the theoretical aspects of public libraries development based on contemporary trends
of information and communication support. Conclusions. Information and communication technologies have sig nificantly affected the life of modern society, changing the approaches to the development of public libraries sphere
and shaping the existing trends in library services provision. Currently, the development of librarianship presup poses digitilisation of cultural and scientific heritage, the elaboration of electronic catalogues and collections, as
well as the transition to remote work in virtual space. It has been established that against the backdrop of society
digital transformation, a client-oriented approach is indispensable in setting the goals of information and commu nication support, taking into account the users’ interests, focused on identifying their needs and providing the rele vant library services. Further innovative and technical development of library equipment aimed to increase its rel evance in modern society is deemed important. Public libraries should expand information and communication
support to provide a wide range of enhanced services to users, mastering new functions that allow providing society
with relevant, high-quality information, extensive remote access possibilities, development of media and information
literacy, and an individual’s cultural identity formation based on communicative practices.