Український національний біографічний архів як інструмент і матеріал в етнопсихологічному дослідженні

Вернік, Олексій Леонідович; Вернік, Юлія Вікторівна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Український національний біографічний архів як інструмент і матеріал в етнопсихологічному дослідженні

Вернік, Олексій Леонідович; Вернік, Юлія Вікторівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4607

Date: 2022

Abstract:

Мета роботи – на основі конкретного прикладного історико-психологічного дослідження продемонструвати можливості використання електронного «Українського національного біографічного архіву» (УНБА) у сфері гуманітарного знання. Методологія дослідження полягає в поєднанні загально-наукових методів аналізу теоретичного матеріалу та статистичних і порівняльних методів аналізу конкретних емпіричних даних, їх систематизація та узагальнення. Наукова новизна дослідження характеризується використанням інформаційних технологій, великих обсягів даних, методів статистичної обробки в традиційно гуманітарній сфері досліджень, якій притаманний переважно описовий підхід. Висновки. На прикладі запропонованого дослідження презентовано підхід, який дасть змогу істотно розширити можливості як конкретних біографічних розвідок, так і досліджень соціально історичного, етнологічного, історико-психологічного спрямувань. Масштабні обсяги та детальна структурованість УНБА за її тематичним, хронологічним, гендерним розподілом дає можливість презентувати саму систему ядром наукової діяльності віртуальної історико-біографічної лабораторії. Аналогів цього підходу в Україні на сьогодні не існує через унікальність самого біографічного архіву (УНБА), у якому поєднано максимально широке охоплення національного біографічного матеріалу з його детальним структуруванням. Перспективою подальших розвідок в презентованому напрямі вбачаємо вивчення динаміки змінювання архетипних особливостей узагальненого образу українців у часовій перспективі, що включає в себе відповіді на питання: як співвідносилися сфери соціальної активності чоловіків і жінок у різні часові відрізки, масштабування яких можливе від століть до од ного покоління, тобто 20–30 років; наскільки такі зміни є статистично значимими. Іншим цікавим напрямом вважаємо виявлення архетипних особливостей українців залежно від місць соціальної активності, народження тощо – так званих географічних рубрик.

Description:

The purpose of the article is to demonstrate the possibilities of using the electronic "Ukrainian National Biographical Archive" (UNBA) in the field of humanitarian knowledge based on a specific applied historical and psychological study. The research methodology is a combination of general scientific methods of analysis of theoretical material and statistical and comparative methods of analysis of specific empirical data, their systematisation and generalisation. The scientific novelty of the research is characterised by the use of information technologies, large volumes of data, and methods of statistical processing in the traditionally humanitarian field of research, which is characterised by a predominantly descriptive approach. Conclusions. On the example of the proposed study, an approach is presented that will allow to significantly expand the possibilities of both specific biographical investigations and studies of socio-historical, ethnological, and historical-psychological directions. Large-scale volumes and detailed structuring of the biographical archive (UNBA) according to its thematic, chronological, and gender distribution allows presenting the system itself as the core of the scientific activity of the virtual historical and biographical laboratory. Analogues of this approach do not exist in Ukraine today due to the uniqueness of the biographical archive (UNBA) itself, which combines the widest possible coverage of national biographical material with its detailed structuring. As a perspective of further research in the presented direction, we see the study of the dynamics of changing the archetypal features of the generalised image of Ukrainians in the temporal perspective. This includes answers to the question: how were the spheres of social activity of men and women correlated in different periods, the scaling of which is possible from centuries to one generation, i.e. 20-30 years? How statistically significant are these changes? We consider another interesting direction to be the identification of archetypal characteristics of Ukrainians depending on the places of social activity, birth, etc. – the so-called geographical rubrics.

Show full item record