Бібліотечний фандрайзинг під час війни: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення

Abstract

Мета роботи. Сучасне становище української бібліотечної справи значно загострилося внаслідок російської воєнної агресії, яка завдала величезних людських, економічних, культурних втрат Україні. Основна ціль роботи полягає в аналізі пошуків та застосування актуальних можливостей бібліотечного фандрайзингу під час воєнних дій на території України. Завдання дослідження – висвітлити конкретні приклади діяльності благодійних інституцій з українськими бібліотеками. Методологія написання статті зводиться до використання загальнонаукових методів дослідження: аналізу, синтезу, дедукції та індукції. Також за допомогою аксіологічного методу простежено зміну парадигм у сприйнятті сучасних бібліотек. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні та підборі способів реалізації маловивченої проблематики особливостей роботи фандрайзингу в бібліотечній справі під час бойових дій та воєнного стану. Результати статті будуть корисні для визначення основних напрямів роботи для майбутнього відбудовування інфраструктури України. Зокрема, докладно розглянуто проблеми функціонування бібліотек в умовах війни, наведено аналіз дискусійних питань, які обговорювали на круглих столах. Особливу увагу звернено на дослідження діяльності благодійного фонду «Бібліотечна країна» та інших актуальних проєктів, участь у яких брали іноземні партнери. Висновки. Встановлено ефективність інструментів фандрайзингу для роботи бібліотек, надання допомоги бібліотекарям та колекціям, які постраждали від повномасштабної агресії росії. Зокрема, це здійснено на прикладі активної консультативної, юридичної та матеріальної допомоги Благодійного фонду «Бібліотечна країна». Аналіз роботи окресленої організації продемонстрував дієву підтримку бібліотечної галузі на тлі ворожої агресії, зокрема можливі перспективи її наступного розвитку. Очевидно, що надалі зростатиме кооперація із закордонними організаціями, які дають змогу придбати додаткове обладнання для бібліотек, що внаслідок воєнних дій змінили свою традиційну роль і стали потужними центрами комунікації, соціальної підтримки, зокрема й для внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).