Комунікативна семантика в естрадно-джазовому континуумі Львова: «Піккардійська терція» та «Орфей»

Abstract

Мета роботи – виявити специфіку комунікативної семантики естрадно-джазового континууму Львова на прикладі діяльності вокальних секстету «Піккардійська терція» та октету «Орфей». Методологія дослідження основана на використанні культурологічного й аналітичного методів, на підставі теоретичного осмислення поняття комунікативної семантики та екстраполяції розуміння вказаного явища на аналіз діяльності вказаних творчих колективів. Наукова новизна дослідження: у статті запропоновано дефініцію поняття комунікативної семантики, що трактовано як сукупність значень і сенсів, які продукує той чи інший мистецький осередок у його множинних творчих діяльнісних актах; визначено сутність вказаної семантики в естрадно-джазовому континуумі Львова на прикладі секстету «Піккардійська терція» та октету «Орфей». Висновки. Специфіка комунікативної семантики творчих колективів, чия діяльність проаналізована в статті, демонструє стилістичну мультикультурність, при цьому її природа є різною у вказаних секстету та октету. Семантику вокальної формації «Піккардійська терція» з погляду естрадно-джазової комунікації визначаємо як синкретизм національного (народного, духовного, естрадного) та міжнародного джазового посилів, коли національний за суттю репертуар представлено в джазовому оформленні. Натомість у творчості октету «Орфей» спостерігаємо більшу диференційованість вказаних посилів, комунікативна семантика колективу твориться в процесі симультанного поєднання різноманітних стилів і підходів. При цьому констатуємо, що в діяльності й секстету, й октету гармонійно поєднуються тенденції акультурації та інкультурації, і це є гарантією подальшого гармонійного розвитку множинних культурних процесів, повʼязаних із вказаними колективами, у континуумі Львова та європейському просторі, а також визначає перспективи майбутніх досліджень естрадно-джазової сфери міста.