Західноєвропейський музично-виконавський професіоналізм в історико-еволюційному та суспільно-культурному  контекстах

Майчик, Остап Іванович

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Майчик, Остап Іванович
dc.date.accessioned	2023-02-14T12:53:13Z
dc.date.available	2023-02-14T12:53:13Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.citation	Майчик О. І. Західноєвропейський музично-виконавський професіоналізм в історико еволюційному та суспільно-культурному контекстах // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 4. С. 96–101.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4651
dc.description	The purpose of the article is to reveal the regularities of the polymorphism of the Western European music performance paradigms of professionalism in historical and socio-cultural coordinates from the Middle Ages to the end of the 19th century. The research methodology: source studies for the formation of ideas about the scientific and applied practical basis of performance principles and educational systems of different eras laid out in treatises, methods, instrumental schools of European thinkers, teachers, and performers-practitioners of the past; retrospective and system analytical in the selection and analysis of scientific literature; cultural-historical to trace the historical dynamics of musical and performing expertise in the lens of the aesthetic and spiritual superstructure of society. The scientific novelty lies in the fact that the consideration of the problem of epochal changes in performing traditions is carried out contextually. Taking as a basis the definition of the musical professionalism of the performers, their activity as the main profession, provided with relevant skills and knowledge, which is the basis for obtaining a means of livelihood (not a related occupation, a form of leisure, or hobby), the musical and performing forms characteristic of certain historical eras and are relevant to public demands and requirements for specialists in various performing industries. In parallel, methods and means of understanding musical professionalism are considered. Conclusions. The detection of regularities in the evolution of the criteria of performers’ musical professionalism in the historical and sociocultural projection demonstrates a gradual shift from church and court performance to secular (concert and every day) performance. This dictates the polymorphism and adaptability of the category of musical and performing professionalism. At the same time, there were processes of deeper differentiation of individual specialties, improvement of tools, development of a system of special education centres, development of music science from philosophical generalisation to the study of specific practical executive and special-pedagogical issues. The named objective manifestations of evolution were accompanied by an increased concentration of attention on the personal and individual growth of the performer and their spiritual and intellectual development.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета статті – виявити закономірності поліморфії західноєвропейських музично-виконавських парадигм професіоналізму в історичних і соціокультурних координатах від середньовіччя до кінця ХІХ століття. Методи дослідження: використано джерелознавчий – для формування уявлень про науковий та ужитково-практичний базис виконавських засад й освітніх систем різних епох, викладений у трактатах, методиках, інструментальних школах європейських мислителів, педагогів і виконавців-практиків минулого; ретроспективний і системно-аналітичний – у доборі й аналізі наукової літератури; культурно-історичний – для простеження історичної динаміки музично-виконавської фаховості в об’єктиві естетико-духовної надбудови суспільства. Наукова новизна статті полягає в тому, що розгляд проблеми епохальних змін у виконавських традиціях здійснено контекстуально. Узявши за основу визначення музичного професіоналізму виконавців їхню діяльність як основний фах, забезпечений відповідними вміннями й знаннями, що є підставою здобуття засобів для існування (не суміжного заняття, форми проведення дозвілля чи хобі), з’ясували музично-виконавські форми, властиві певним історичним епохам та релевантні суспільним запитам і вимогам до фахівців різних виконавських галузей. Паралельно розглянуто способи та засоби осягнення музичного професіоналізму. Висновки. Виявлення закономірностей еволюції критеріїв музичного професіоналізму виконавців в історичній і соціокультурній проєкції демонструє поетапне зміщення від церковного та придворного виконавства в бік світського (концертного й ужитково-побутового). Цим диктується поліморфічність та адаптивність категорії музично-виконавського професіоналізму. Водночас відбувалися процеси поглиблення диференціації окремих спеціальностей, удосконалення інструментарію, розбудови системи осередків спеціальної освіти, розвитку музичної науки від філософського узагальнення до вивчення конкретних практично-виконавських і спеціально-педагогічних питань тощо. Названі об’єктивні прояви еволюції супроводжувалися посиленням концентрації уваги на особистісно-індивідуальне зростання виконавця, його духовний та інтелектуальний розвиток	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	музичний професіоналізм	uk_UA
dc.subject	виконавська практика	uk_UA
dc.subject	публічне концертування	uk_UA
dc.subject	фахова освіта	uk_UA
dc.subject	форми мистецького життя	uk_UA
dc.subject	еволюція	uk_UA
dc.title	Західноєвропейський музично-виконавський професіоналізм в історико-еволюційному та суспільно-культурному контекстах	uk_UA
dc.title.alternative	Western European Musical and Performance Professionalism in Historical-Evolutionary and Social-Cultural Contexts	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA